Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

Неділя 25-та по П’ятидесятниці. Голос 8-ий. Вмц. Катерини (305-313). Вмч. Меркурія (ІІІ). Мч. Меркурія Смоленського (1238). Прп. Меркурія, постника Печерського, в Дальніх печерах (XIV). Мц. Августи, мчч, Порфирія Стратилата і 200 воїнів (305-313). Прп. Мастридії. Мц. Філофеї (1060). (Рум.). Прп. Симона Сойгинського (1562). На Обідниці: Єф. 6:10-17; Лк. 13:10-17 (Неділі 27-ої).

25th Sunday after Pentecost. Tone 8. Greatmartyr Catherine (305-313). Greatmartyr Mercurius (III). Ven. Mercurius, Faster, of the Far Kyiv Caves (XIV). Obidnytsia: Eph. 6:10-17; Lk. 13:10-17 (27th Sunday).

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 10:00 ран. Обідниця очолена читцем д-ром Олександром Мельником у відсутності о.Ігоря.

9-го грудня, Вівторок: 5:30 по пол. Панахида в 9-ий день упокоєння бл. п. Віри Волан.

13-го грудня, Субота, Апостола Андрія Первозваного (62): 9:30 ран. Літургія. 3:00 по пол. Вечірня (раніше чим звичайно через розклад о. Ігоря).

14-го грудня, Неділя 26-та по П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія; Панахида по новопереставленому Богданові Квасницькому, синові св. п. о. Касяна й Добродійки Клеоніки Квасницьких (+29.11.03), якого Похорон совершав о. Ігор.

16-го грудня, Вівторок: 9:30 ран. Панахида в 14-ту р. Упокоєння бл. п. Марії Гумчак, матері приятельки Парафії Ксені Самолюк.

17-го грудня, Середа, Великомучениці Варвари: 9:30 ран. Літургія.

18-го грудня, Четвер: 5:00 по пол. Велика Вечірня з Літією.

19-го грудня, П’ятниця, Святителя Миколая, архиєп. Мир Ликійського, чудотворця (близько 345): 9:30 ран. Літургія.

20-го грудня, Субота: 5:00 по пол. Вечірня в Катедрі Св. Софії – у нас не буде, бо о. Ігор буде відбувати зимовий табір із молоддю “Еліта”.

21-го грудня, Неділя 27-ма по П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Після того перекуска на залі і вбирання ялинки.

ORDER OF SERVICES

Today: 10:00 a.m. Obidnytsia (Typika Service) led by Reader Dr. Alexander Melnyk in the absence of Fr. Ihor.

December 9, Tuesday: 5:30 p.m. Panakhyda on the 9^th day of repose of Vera Wolan of blessed memory.

December 13, Saturday, Holy and All-praised Apostle Andrew the First-called (62): 9:30 a.m. Liturgy. 3:00 p.m. Vespers (earlier than is usual due to Fr. Ihor’s appointments).

December 14, 26^th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy; Panakhyda for newly-reposed Bogdan Kwasnytzky of blessed memory (+29.11.03), son of Father Kasian and Dobrodiyka Kleonika Kwasnytzky of blessed memory. Fr. Ihor presided recently at his funeral.

December 16, Tuesday: 9:30 a.m. Panakhyda on the 14^th anniversary of repose of Maria Humchack of blessed memory, mother of friend of our Parish Xenia Samoluk.

December 17, Wednesday, Greatmartyr Barbara: 9:30 a.m. Liturgy.

December 18, Thursday: 5:00 p.m. Great Vespers with Litia.

December 19, Friday, St. Nicholas the Wonderworker, Archbishop of Myra in Lycia (c. 345): 9:30 a.m. Liturgy.

December 20, Saturday: 5:00 p.m. Vespers in St. Sophie Catherdral - none in our Church as Fr. Ihor will be conducting a winter camp with the youth group “Elita”.

December 21, 27^th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Followed by lunch in the hall and decoration of the “yalynka” (Christmas tree).

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 13-го грудня у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its lessons on Saturday, December 13, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.

“КОЛИ МИ СТАЄМО МЕНШИМИ – ВІН МОЖЕ СТАТИ БІЛЬШИМ”

Сучасний богослов Поль Джонсон (нар. 1931-го р.) написав таке в книзі Закопані живцем (Buried Alive) написаній в р.1968-му (його цитують на інтернет-сайті Christian Quotation of the Day 11-го листопада 2003 р.):

“Що Бог любить нас помимо наших гріхів – це євангельська істина; але цю істину можна передавати тільки словом, бо ж добрі діла легко можна зрозуміти навпаки—тобто що ми любимо Бога. Віру не впізнають, якщо вона виявляється тільки життям. Чим святіше життя людини, яка нічого не говорить про свою віру, тим більша небезпека того, що сама добрість християнина буде на перешкоді. Якщо якась людина завдяки Ласки Божої стала б приємнішою для співжиття, то про це й не треба нічого казати: воно стане ясним саме собою. Така людина може намагатися тоді завернути від’ємний вплив доброго свого іміджу, говорячи час від часу про несприятливі реалії в нутрі її, про ті речі, які ще не змінені а в процесі переміни. Таким чином його зовнішня поведінка вказуватиме своїм контрастом на Силу Божу, замість на зусилля людські. Коли ми стаємо меншими – Він може стати більшим, а до того - ні.”

Над цією думкою справді варта застановиться. Чи не часто ми робимо осуд людини (або й самого себе) на підставі того наскільки він чи вона виявляють приємні риси характеру? Начебто добрий християнин – це просто добра, приємна людина. Це правда, що приємно жити з такими людьми – або й самі з собою, якщо ми вбачаємо в них чи в собі гарні властивості. Але це ж дуже небезпечний осуд, бо ж дуже обмежений і облудний. Ніхто (крім Бога) не може бачити, що в дійсності в нутрі людини діється, які впливи вона переносить, які ще іспити має вона зустріти, які зможуть викликати вияв якостей досить відмінних від тих, які нам (чи й її) подобаються.

Слово Боже повторює дуже часто те, наскільки ми далкі від того, якими мали б ми бути. Христос часто вживав окреслення “злі” (в розумінні “хитрі”) та “прелюбодійні” (в розумінні “схильні до зрадливости”) говорячи про нас - людей. Єдиний Він Самий – не такий, а святий, щирий, правдомовний, справедливий, свідомий. А ми такими можемо стати, але лише поступово, намагаючись (з Його поміччю – Духо Святим – ой, яке це важне, щоб ми саме це зрозуміли!) наслідувати Його.

Але властиво в цьому дуже сприяє і допомагає нам щире (не штучне, про людське око) смирення. Ось чому Ап. Павло міг “хвалитися своїми немочами”, а Молитва найбільше поширенa в Православ’ї “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного!” Св. Письмо і Життія Святих не намагаються прикрити гріхи навіть найбільших достойників, помимо того, що їх і хвалять і закликають їх наслідувати. Проте наслідувати не тільки в добрих ділах, словах та намірах – але і в покаянні за недодержання високих якостей, яких мали б виявляти всі, що йдуть за Богом.

Дякуємо Богові за все: за добре, за зле, за те що маємо успіх у благочесті і за те, що бачимо й свої провини і бажаємо в них каятися і ставати більш Богоподібними! Молімось: “Господи, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас грішних!”

AN EXAMPLE OF THE COMMUNION OF SAINTS

Paul was just over 100 when he died. His wife had preceded him by 58 years. He had asked God to let him celebrate this birthday that few get to see and the request had been granted. His numerous children all came together for the funeral.

That winter, I went to bless the home of Tina, his daughter, who had been devoted to him all her life. A wonderful portrait of the old man dominated her household. He looked serene and content, and his eyes followed you about the room. Tina told me she would hear footsteps in her house in the night many times after he died. She would go out into the corridor and say: "That's enough, Daddy. You go back to bed now and let me sleep." One night she had made herself some tea with lemon and was about to drink it and again she heard the footsteps. Then, it seemed to her that she heard thoughts being projected to her: "Everything is fine, now, Tina. Your mother and I are together again. We are very happy. You will be all right, too. Mother and I will look after you and so will your brother." She never heard the footsteps again.

Tina said she had not told this to any one except a very dear friend and myself. I can see her honest, glowing face as she expressed this experience of the communion of saints. As I drove back to Montreal, snow squalls made it difficult to see the road. I had to rely on my experience as a driver - and upon prayer. I thought of how the storms of daily life sometimes make it very hard for us to see our way to where we must go and what we must do. Yet we can rely on our experience of the love that has been given to us – by others and by God. And we can rely upon prayer – private and communal (Divine Services). Prayer unites us with this Love which we all need so urgently. And we can know that we are never alone; that there is always Someone looking after us. Thanks be to God!

(Based upon a journal entry made on March 9, 1994. IGK)