Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

Неділя 27-та по П’ятидесятниці. Голос 2-ий. Прп. Патапія (VII). Ап. Від 70-ти Сосфена, Аполлоса, Кифи, Тихіка, Єпафродита, Кесаря та Онисифора (І). Мчч. 62 ієреїв та 300 мирян, що в Африці від аріян постраждали (477). Мц. Анфіси в Римі (V). Прп. Кирила Челмогорського (1367). Утреня: Єв. 5-е: Лк. 24:1-12; На Літургії: Кол. 1:12-18 (30-ї); Лк. 18:18-27 (29-ї).

27th Sunday after Pentecost. Tone 2. Ven. Patapius of Thebes (VII). Apostles of the Seventy Sosthenes, Apollos, Cephas, Tychicus, Epaphroditus, Caesar, and Onesiphorus (I). Matins: G5 - Lk. 24:12-35; Liturgy: Col. 3:12-16 [30th Sunday]; Lk. 17:12-19 [29th Sunday]

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида в 1-шу р. упокоєння Лариси Салніченко, матері Лариси Малієнко. Після того перекуска на залі і вбирання ялинки.

22-го грудня, Понеділок, Зачаття прав. Анною Пресвятої Богородиці: 9:00 ран. Літургія.

27-го грудня, Субота: 5:00 по пол. Вечірня в Катедрі Св. Софії – у нас не буде; о. Ігор буде в дорозі з відвідин родини в Альберті.

28-го грудня, Неділя 28-ма по П’ятидесятниці, Свв. Праотців : 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Хрещення Ревеки Бельсіто.

3-го січня, Субота перед Різдвом Христовим: 5:00 по пол. Вечірня.

4-го січня, Неділя 29-та по П’ятидесятниці, перед Різдвом Христовим, Свв. Отців : 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія; Панахида в 2-гу р. упокоєння бл. п. Семена Авраменка.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda on the 1st anniversary of repose of Emilia Salnichenko, mother of Larisa Maliyenko. Followed by lunch in the hall and decoration of the “yalynka” (Christmas tree).

December 22, The Conception by Righteous Anna of the Most Holy Theotokos: 9:00 a.m. Liturgy.

December 27, Saturday: 5:00 p.m. Vespers in St. Sophie Cathedral - none in our Church as Fr. Ihor will be en route back from Alberta, visiting his family.

December 28, 28^th Sunday after Pentecost, Holy Forefathers: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Baptism of Rebecca Belsito.

January 3, Saturday before the Nativity: 5:00 p.m. Vespers.

January 4, 28^th Sunday after Pentecost, Sunday before the Nativity, Holy Fathers: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy; Panakhyda on the 2^nd ann. of repose of Semen Avramenko of blessed memory.

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 10-го cічня у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its lessons on Saturday, December 20, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.

Суспільна Служба Українців Монреалю закликає приносити харчі для вбогих на Різдво. Є коробка на це в Церкві.

The Ukrainian Mutual Aid of Montreal requests donations of non-perishable food for the needy for Christmas. There is a box for this in the Church.

Хор „Відлуння” при осередку СУМ запрошує на Різдв’яний Концерт, який відбудеться в неділю 4-го січня 2004 о 3:00 по пол. у Домі Молоді. Виступить теж дитячий гурток „Коло”.

“Vidlunnia” Choir of the Ukrainian Youth Association (CYM) invites us to a Christmas Concert to be offered in the Ukrainian Youth Association Hall on Sunday, January 4, 2004, at 3:00 p.m. The children’s group “Kolo” will also take part.

“WHEN YOU FALL, RISE, AND WHEN YOU SIN, REPENT!”

The time before the Great Feast of the Lord’s Nativity (Christmas) is marked – as is the time before Pascha (Easter) – by the discipline of fasting. This Christmas Fast is usually called “Pylypivka” in Ukrainian because it begins immediately after the Feast of the Holy Apostle Philip (November 27). The fasting is also accompanied by prayer and reflection on the state of one’s inner being.

All about us are the secular events known as “Christmas parties” – good, in that they offer a person a chance to rejoice, but also lacking in that the rejoicing is not focused upon God’s drawing nigh to humanity in the Incarnation, but simply upon the desire to make merry. Thus the character of these parties can even be disturbing to those who follow the values proclaimed by Jesus. Besides, there is the pressure to buy gifts and to expect them in return. This is a time when many people feel profound loneliness and isolation instead of the warm loving communication with dear ones for which we yearn – sometimes because they are far away, or have entirely vanished behind one’s earthly horizons, sometimes because they (and we as well) are just to busy for close fellowship.

Thus the voice of Jesus’ Church calling us to draw closer to the Source of Life, Being, Love and Mercy is a good and timely one. The proliferation of special Saints’ Days at this time, the possibility of more frequent Confession and the Eucharist are geared to recall us to our goal and to the Ground of our being (as a noted Protestant theologian put it).

So also the counsels of our leaders, the pioneers of the Spirit, the Holy Fathers and among them the great St. Ephraim the Syrian, whose quote I recently received on the net and shared it at the Full Meeting of the Consistory of our Church in Winnipeg. Here it is: “When you fall, rise, and when you sin, repent. Just never let the poison of despair penetrate into your heart, seeing the great sea of God's compassion.”

Even so! Let us fast, let us reflect and pray. Let us manifest the Divine Love which draws near to us and embraces us. Let us keep our sight firmly fixed upon this grace-filled Sea of God’s Mercy and Love. What joy may be found here! What love! We are not alone! We are surrounded by countless souls who, like us, are fighting this noble fight, or have already received their reward from the Lord: where the voices of those celebrating never cease and where there is boundless joy for those who continually behold the Face of God!

„БУДЬ РЕАЛІСТОМ – ВИМАГАЙ НЕМОЖЛИВЕ!”

Ось такі слова почув я на одній російській духовній передачі. Я не почув ім’я промовця але його слова мене зацікавили. Вони ж начебто противорічать: як то можна бути реалістом і вимагати неможливе! Та я зрозумів, що ці слова нас закликають постійно розширювати свої поняття про те, що ми досі уважали можливим, та давати виклик нашому впевненню, що ми справді реально дивимося на світ.

Єдиний, що справді бачить справи такими, як вони є в повному розумінні цього поняття це хто? Не ми! Ми ж обмежені і часом і простором і навіть спосібністю зрозуміти багато того, що ми бачимо, чуємо, до чого дотикаємсь, чим привикли користатись. Як можемо ми думати, що ми дійсно реалісти? Ні єдиний Реаліст це Сам Бог, Який і творить реальне в спілці з Його творінням, яким премудро керує, одначасно даючи йому і свободу і честь співдіяти з Ним.

Угодники Божі розуміють це і творять на багато більше чим звичайні люди, бо не вважають ніщо неможливим, якщо воно по Божій волі, яку вони визнають, пізнають і виконують. От наприклад італійка, в честь якої названо лікарню в Монреалі, де багато наших людей лікуються: Францішка Екзавієр Кабріні, перша горожанка Америки канонізована Римською Церквою (1946 р.). Упокоїлась вона 22-го грудня (на Зачаття праведною Анною Богородиці за юліянським календарем) 1917 р.

Мати Францішка була однією з 13 дітей в родині Кабріні. Народилась в Ломбарді в Італії в р. 1850. Була щасливою одержати освіту в часі, коли її дівчаткам не часто давали. Її вчили сестри монашого чину. Та коли вона внесла їм своє прохання стати в їхні ряди то її відмовили через її слабке здоров’я. А вона не піддалася. Відчуваючи покликання до монашого життя вона стала працювати добровольцем при сиротинцю „Дім Провидіння” в Кадаґоно в Італії, і там і склала своє приречення до чину, який займався ним в р. 1877. Та через 3 роки сиротинець закрили. Мати Францішка й тут не піддалась, а з великою відвагою подалася в нову країну Америку, щоб там очолити новий релігійний чин і стати місіонарем. Приїхала в США до Ню Йорку 1889 р. і почала трудитися з Сестрами-місіонерками Святого Серця.

Мати Францішка провела решта свого життя місіонарем в США та Південній Америці. Започаткувала аж 67 установ, між ними школи, лікарні та сиротинці. Також працювала між імігрантами в Америці, головно між італійцями. Померла в Шикаґо від маларії в одній з лікарень заснованих нею. Уважають її покровителько імігрантів та мандрівних працівників.

Учімося від прикладів Божих угодників. Не падаймо в безнадію, коли нас навідують якісь важкі обставини чи невдачі. Дивімося на них, як на свіжі можливості дальше змагатися в добрій справі, якої ціна тим яскравішою стане в випробовуваннях; або випробувати новий напрямок, глянути на нові обрії, виплисти за Господнім покликом на глибину і ще раз закинути свій невід на новий влов, не риби, а хороших плодів відданої, наполегливої праці на славу Божу та на розвиток нашого Богом даного потенціялу. Будьмо реалістами – вимагаймо неможливе!