|
СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ ЛИСТОЧОК
23-го
листопада
/ November 23,
2003 р. Б.
Неділя 23-тя по П’ятидесятниці. Голос 6-ий. Апп. із
70-ти Єраста, Олімпа, Родіона, Сосипатра, Куарта (Кварта) і Тертія (І).
Мч. Ореста лікаря (304). Сщмч Милія, єп. Персидського і двох учеників його
(341). Прп. Феостирикта, що в Символах. Мч. Константина, кн. Грузинського
(842). Колесування вмч. Георгія (303) (Груз.). Сщмч. Прокопія, архієп.
Херсонського (1937). На Утрені: Єв. 1-е: Мт. 28:16-20. На Літургії: Єф.
4:1-6; Лк. 10:25-37 (Неділі 25-ої).
23rd Sunday after Pentecost. Tone 6. Apostle of the
Seventy: Erastus, Olympas, Herodion, Sosipater, Quartus and Tertius (I).
Hieromartyr Procopius, archbishop of Kherson (1937). Matins: G1: Mt.
28:16-20. Liturgy: Eph. 4:1-6; Lk. 10:25-37 (25th Sunday).
ПОРЯДОК
БОГОСЛУЖЕНЬ
Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія;
Панахида за жертв Голодомору. По Літургії будуть Запусти в нашій залі.
29-го листопада, Субота: 5:00 по пол. Вечірня в
Катедрі Св. Софії – у нас не буде, бо о. Ігор буде в Вінніпезі на
засіданні Повної Консисторії.
30-го листопада, Неділя 24-та по П’ятидесятниці:
9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида в 1-шу річницю упокоєння
митця Віталія Литвина.
Середа, 3-го грудня: 5:00 по пол. Вел. Вечірня з
Літією.
Четвер, 4-го грудня, Уведення у Храм Пресвятої
Владичиці нашої Богородиці і Вседіви Марії: 9:30 ран. Літургія.
6-го грудня, Субота: 5:00 по пол. Вечірня в Катедрі
Св. Софії – у нас не буде, бо о. Ігор буде в дорозі до Гамільтону, де буде
в неділю відправляти в Соборі Св. Володимира.
7-го грудня, Неділя 25-та по П’ятидесятниці: 10:00
ран. Обідниця очолена читцем Д-ром Олександром Мельником у відсутності
о.Ігоря.
ORDER OF
SERVICES
Today: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy;
Panakhyda for the repose of the victims of the Famine-Genocide in Soviet
Ukraine 70 years ago. After Liturgy we shall have a pre-Advent meal
(“zapusty”) in our Hall.
November 29, Saturday: 5:00 p.m. Vespers in St.
Sophie Cathedral – none in our Church as Fr. Ihor will be in Winnipeg for
the Meeting of the Full Consistory.
November 30, 24th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m.
Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda on the 1st ann. of repose of the
artist Vitaliy Lytvyn.
December 3, Wednesday: 5:00 p.m. Great Vespers with
Litia.
December 4, Thursday, The Entry into the Temple of
the Most Holy Theotokos: 9:30 a.m. Liturgy.
December 6, Saturday: 5:00 p.m. Vespers in St.
Sophie Cathedral – none in our Church as Fr. Ihor will be en route to
Hamilton where he will be celebrating at St. Volodymyr’s Pro-Cathedral.
December 7, 25th Sunday after Pentecost: 10:00 a.m.
Obidnytsia (Typika Service) led by Reader Dr. Alexander Melnyk in the
absence of Fr. Ihor.
Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу
29-го листопада у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.
Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its
lessons on Saturday, November 29, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.
Просимо жертвувати щедро на національний фонд Конґресу
Українців Канади. У нашій Громаді збирає п-і Ірина Ковалів.
Donate generously to the National Fund of Ukrainian
Canadian Congress. Mrs. Irene Kowalew is collecting in our Parish.
Молимось за недужих у лікарнях: Montreal Neurological
Олексу Мазуркевича та St. Mary’s Ростислава Нємцева.
СПІЛКУВАННЯ СВЯТИХ
Павлові було трошки більше, чим 100 літ, коли він
упокоївся. Його дружина випередила його на 58 років. Він просив був Бога
дати йому змогу відсвяткувати таку знаменну річницю його життя, якої
мало-хто досягає і Господь дав це йому. А на Похорон зїхалися численні
його діти.
А тієї зими 1994-го р. я поїхав поблагословити дім, в якому зараз мешкала
тільки його дочка, Тіна, яка посвятила батькові все своє життя. У вітальні
панував чудовий портрет праведного старця. Вигляд обличчя спокійне,
задоволене, а сіро-сині очі слідкували за гостем, куди б не пішов у
кімнаті.
Тіна сказала мені, що вона чула кроки похаті багато разів ночами після
його відходу в вічгість. Вона виходила на коридор і казала: Досить, Тату.
Тепер піди спочивай і дай і мені відпочити. Однієї ночі вона зробила була
для себе чай з цитриною і ось мала випити його, коли вона знову почула
кроки. А тоді неначе в голову її прибули такі думки: Все тепер гаразд,
Тіно. Твоя мама й я – знову разом. Ми дуже раді. І Тобі буде добре. Мама і
я доглядатимемо за Тобою і Твій брат також. І після цього більш ніколи не
чула вона нічних кроків.
Тінa сказала, що вона про цю подію не розказувала нікому крім мене і
близькій приятельці. У моїй пам’ті сяє її чесне, спокійне лице, коли вона
розповідала про цей приклад спілкування святих. І православні й католики
(а не рідко й протестанти) визнають, що спілкування між блаженними
покійними і тими, що залишилися на світі не припиняється з відходом їх у
вічність, а тільки набирає таємничо-містичний характер. Це особливо
визнаємо в той час, коли відправляємо те Таїнство, яким сполучується,
сцілюється, освячується й переобразовується уся вселенна – Св. Євхаристія
у Божественній Літургії.
Коли я повертався в Монреаль (Тіна з батьком Павлом мешкали в
лаврентійських горах), дорога була важка. Буйний вітер метав снігом по
трасі. Треба було уповати на багатолітній досвід водія – і на Молитву.
Приходила й мені думка, що бурі цього життя часами такі важкі, що просто
немає змоги чітко побачити куди повертатися, що робити, як видержувати
іспити. Та можемо ми завжди пригадувати собі ту любов, яку ми зазнали від
улюблених – на цьому світі і поза ним. А найбільша, незмінна Любов, яка є
основою всього буття завжди доступна нам. Тільки треба згадати про неї.
Тільки треба з’єднуватися з нею у молитві особистій та спільній. Ми ніколи
не покинені. Над нами завжди – найнадійніша Опіка.
(Прот. Ігор на підставі записки 9-го березня 1994 р.)
SOME
THOUGHT REGARDING AN E-MESSAGE
Several weeks ago I received a message from a friend in
Edmonton, Alberta, on my Outlook Express. It was entitled “GOOD ADVICE”
and consisted simply of six sentences to help one organize one’s daily,
moment-to-moment, living.
The first was: If God brings you to it, He will bring you through it. I
had heard that one recently from a courageous young lady who was about to
become a single mother. She had chosen a more difficult path in dealing
with an unexpected challenge in her life. She was free to do otherwise. I
have frequently expressed admiration for her (at times it had seemed to me
unexpected) resolve and faith. Yes, there are sometimes tough times and
circumstances in our lives. Hard choices to be made. Our greatest mistake
is to think that we have to face it all alone. Jesus taught us that we
should pray to our Heavenly Father. He called Him Abba (Daddy)– and said
we could do so as well Our Dad is intimately concerned with every thing in
our lives. Nothing comes our way that has not first passed through the
filter of His love and attention. But we are not constrained to think
about or remember this. When we do, however, this very attention awakens
hope that we are not born for pain and suffering but for goodness and joy.
With this hope we find strength and wisdom to deal with issues with His
help, to master all difficulties until we come to the peaceful and restful
haven of His heavenly Mansions. If God brings you to it, He will bring you
through it.
The second was: Happy moments, praise God. When we think of it – there is
indeed a lot of things to be joyous about in our lives. Especially those
daily lovely things in our lives which we would take for granted and
overlook if we did not pause for a few moments with to thank and praise
the One Who creates all moments (actually we are co-creators with Him, for
the quality of those moments depends a great deal upon us and our
attitudes towards them ). Happy moments, praise God.
The third: Difficult moments, seek God. Again and again we must remind
ourselves that we are never alone. God is always with us. What we must do
is seek His kindly Presence, hear His words of quite comfort and
direction, experience His Divine Power. For this – there is no way around
it – we need Prayer. Private prayer and prayer in common – we can not
afford to neglect the resources of Divine Services, of the Offices of the
Church. They are given to us – not to increase our burdens and duties but
to make them lighter. Do we need strength, wisdom, courage? Difficult
moments, seek God.
And the fourth: Quiet moments, worship God. Human beings have been given a
great privilege. Read it in the Psalms, hear it at Services: we, limited,
imperfect, fragile, feeble people BLESS GOD Not only do we ask for His
blessings – we bless Him What power, what joy, what consolation in that
thought. We might have more such quiet moments if we sought them and
thirsted for the experience of worshiping our Creator and Redeemer. Quiet
moments, worship God
The fifth: Painful moments, trust God. God has never forgotten us – nor
shall He ever He has Himself entered in the truest way possible into our
pain by accepting our being, by becoming the Godman – Jesus Christ. When
we suffer let us recall and consciously unite our sufferings with our
Fellow-Sufferer, Jesus and all His Saints. Pain is temporary while joy and
life are eternal Painful moments, trust God.
Finally, the sixth: Every moment, thank God. It is when we thank God that
we realize how much good we receive from Him – in this moment and always
Gratitude elevates our heart, our soul, our mind, our ability to see more
clearly and act more effectively. Gratitude gives us wings to rise high
above our temporal events and circumstances and see how, each moment,
God’s wise plan for the transformation of the cosmos is unfolding
wonderfully and consistently. With it, we also see that we, our actions,
our words and thoughts – and our attitudes – have their place in that
plan. Every moment, thank God. Amen
|
