Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

Неділя 15-та по П’ятидесятниці. Голос 6-ий. Післясвято Воздвиження. Вмч. Микити (близько 372). Знайдення мощей свт. Акакія спов., єп. Мелітинського (ІІІ). Мчч. Максима, Феодота, Аскліади (Аскліпіодоти) (305-311). Мч. Порфирія (361). Знайдення мощей первомч. Архидиякона Стефана (415). Прп. Філофея пресвітера в Малій Азії (Х). Свт. Йосифа, єп. Алавердського (570) (Груз.). Новомикитської Ікрни Божої Матері (372). На Літургії: неділі після Воздвиження: Гал. 2:16-20; Мк. 8:34-9:1; Ряд.: 2 Кор. 4:6-15; Мт. 22:35-46.

15th Sunday after Pentecost. Tone 6. Afterfeast of the Exaltation of the Cross. Greatmartyr Nicetas (372). Neonikete Icon of the Mother of God (372). Liturgy: Sunday after Exaltation: Gal. 2:16-20; Mk. 8:34-9:1; Ord.: 2 Cor. 4:6-15; Mt. 22:35-46.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

• Сьогодні: 9:30 ран. Літургія. (Храмове Свято в Катедрі Св. Софії).

• 4-го жовтня, Субота: 5:00 по пол. Вечірня.

• 5-го жовтня, Неділя 16-та по П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида по Василю Левченку (7-ма р.) та Лідії Юркевич (5-та р.) (подав дяк Михайло Нечай).

• 6-го жовтня, Понеділок, Зачаття чесного, славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна: 7:00 ран. Св. Літургія (з огляду на обов’язки о. Ігоря на Засіданні Комісії віри й свідчення Канадської ради Церков). Панахида по Глібу Радченку (12-та р.) (подав племінник покійного, дяк Михайло Нечай).

• 11-го жовтня, Субота: 5:00 по пол. Вечірня.

• 12-го жовтня, Неділя 17-та по П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія.

ORDER OF SERVICES

• Today: 9:30 a.m. Liturgy (Patronal Feast Day of St. Sophie Cathedral).

• October 4, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

• October 5, 16th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda for Vasyl Levchenko (7th ann.) and Lydia Yurkevich (5th ann.).

• October 6, Monday, The Conception of the Holy Prophet, Forerunner and Baptist John: 7:00 a.m. Liturgy (due to Fr. Ihor’s duties at the Faith and Witness Commission of the Canadian Council of Churches). Panakhyda for Hlib Radchenko (12th ann.).

• October 11, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

• October 5, 17th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy.

Наше Храмове Свято буде в неділю 19-го жовтня. Напередодні буде Вечірня о год. 7:00 веч. Квитки на обід: 20 дол. від особи, а для студентів 10 дол. Можна замовити в пп. Степана Момота та Олександра Мазуркевича.

We shall celebrate our Patronal Feastday on Sunday, October 19. Saturday Vespers at 7:00 p.m. Liturgy at 10:00 a.m. Tickets will cost $20 per adult, $10 per student. You may order them from Stepan Momot or Alexander Mazurkewich.

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 4-го жовтня у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its lessons on Saturday, October 4, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.

Молодеча організація при Громаді “Еліта” відбула Річні Збори в п’ятницю 26-го ц.м. і вибрала такий склад Управи: Голова – Володимир Прокопчик, Містоголова – Наталя Соломонюк, Писар – Ірина Клочкова, Скарбник – Іван Ахтемійчук, Організатор – Евген Ільвахін. Щасти їм, Боже .

The Parish Youth Group “Elita” held their annual meeting on Friday, September 26, and elected the following officers: Chair – Volodymyr Prokopchik, Vice-chair – Natalia Solomonyuk, Secretary – Irina Klochkova, Treasurer – Ivan Akhtemiychuk, Organizer – Eugene Ilvakhin. May our Lord bless their labours.

“СМИРЕННЯ І БОГОГОВІННЯ – НАЙВИЩІ ВІД УСІХ ЧЕСНОТ ”

У 4-му столітті в єгипецькій пустині подвизався Святий Отець Іоанн, який був дуже малого зросту і водимий під назвою “Карлик”. Хоч малий на зріст він був велетень духа і його учні записали багато його сказань. Між ними були такі:

Одного разу о. Іоанн запитав: “Хто продав Йосифа?”. Один брат-монах відповів: “Його браття”. А о. Іоанн сказав: “Ні, це його смирення продало його, бо ж він міг би був сказати: ‘Я – їхній брат’ і супротивитися, але тому що він мовчав він сам себе продав через своє смирення. Але це також його смирення, що поставило його найвищим у Єгипті”.

Іншого разу о. Іоанн Карлик сказав: “Ми відкинули легший тягар, тобто само-закид, а навантажились справді тяжким, тобто само-оправданням”.

Сказав він також: “Смирення і Богоговіння – найвищі від усіх чеснот”.

Зараз коли ми стоїмо перед Чесним Хрестом Господнім, застановімся над глибоким смиренням Спасителя, Який віддав Себе за нас і був розп’ятий серед злочинців, неначе б то сам був злочинцем, хоч був найчистішим і найдосконалішою Людиною, яка коли небудь жила на цьому світі.

Ці Хресні муки прийняв Він, і як завдання і як дар від Отця Небесного і осягнув завершення Своєї Місії на землі, а нам здобув спасіння.

Сказав Він, що так і ми, коли хочемо йти за Ним повинні прийняти свій Хрест і смиренно та з Богоговінням іти.

Смирення, хоч і заставить нас примиритися з приниженням – насправді підносить нас вище усіх, які шукають для себе слави оправдуючись у своїх недостачах та даремно намагаючись їх прикрити перед людьми – а то й перед самим собою.

Смирення – легкий тягар Приймімо його і в спокої ідімо за Господом

FROM THE INTERNET: THE EXALTATION OF THE CROSS

Not long after the Nativity of the Most-Holy Theotokos, the Church celebrates the Exaltation of the Most-Precious Cross of the Lord. The Savior Himself had spoken of His death on the Cross, saying: “As Moses lifted up the serpent in the wilderness, so must the Son of man be lifted up, that whoever believes in Him may have eternal life. For God so loved the world that He gave His only Son, that whoever believes in Him should not perish but have eternal life” (John 3:14-16). This was accomplished on Holy Friday when the Lord was crucified under Pontius Pilate, suffered and was buried, as the Creed proclaims. And just before He died He proclaimed It is finished (John 19:30)

Truly, the Nativity of the Theotokos was seen as the beginning of our salvation, and the Cross is seen as the culmination of our salvation. By Christ's death on It, our salvation was accomplished. Mary is also closely associated with the Cross, for she was the mystical paradise in whom the Tree of Life sprouted; this Tree of Life, Christ our Savior, then planted on earth the life-creating Tree of the Cross (from the Feast). And as He suffered and died on the Life-giving Tree of the Cross, so too we are called upon to take up our own crosses on our shoulders and to die daily for the sake of Him Who died for us.

The Feast itself came about because of certain historical events. After the voluntary suffering and death on the Cross of the Lord, the sacred place of His suffering was scorned by the pagans. When the Roman Emperor Titus, in 70 A.D. conquered Jerusalem, he destroyed the city and leveled the Temple on Mt. Moriah, not leaving even a stone upon a stone, as had been foretold by the Savior in a dialogue with His disciples (Mark 13:1-2).

The Emperor Hadrian (117-138), a backward, zealous pagan, constructed in place of the Jerusalem destroyed by Titus a new city, which he named Helio-Hadrianopolis. Further, it was forbidden for this city to be called by its previous name of Jerusalem. He commanded that the Holy Grave of the Lord be covered with earth and stones, raising on it an idol. On Golgotha, where the Savior was crucified, in 119 he erected a temple dedicated to the goddess Venus. Sacrifices were offered before the statue and pagan rites were celebrated, accompanied by prostitution. In Bethlehem, in the place where the Savior had been born of the Most-Pure Virgin, the impious monarch erected an idol to Adonis. All of this he did intending that the people completely forget about Christ the Savior and nevermore recollect the place where He lived, taught, suffered and arose with glory.

When Constantine the Great, Equal-to-the-Apostles (306-337) ascended the throne (being the first of the Roman Emperors to recognize Christianity), he, together with his pious mother. Queen Helena, decided to restore the city of Jerusalem, and in the place of the suffering and resurrection of the Lord Jesus Christ to erect a new church, to cleanse all of the places connected with the memory of Jesus from the pagan cult, and again to consecrate all of them. The Orthodox Queen Helena left for Jerusalem with a great quantity of gold, and the Emperor sent a letter to Patriarch Macarius I (313-323) in which he asked every kind of aid in the holy task of restoring the Christian holy places.

Having arrived in Jerusalem, the pious Queen destroyed all the idols and cleansed the city of pagan cult objects, consecrating the defiled places. She burned with the desire to raise up the Cross of Our Lord Jesus Christ; and so she commanded that digging proceed at the place where the Temple of Venus had stood. There the covered Grave of the Lord was discovered, as well as the place of execution, not far from which were found three crosses and four nails, as well as the sign board which had been nailed over His head.

In order to determine which of the three crosses belonged to the Savior, Patriarch Macarius ordered that the crosses, in turn, be placed on a dead person who was being brought to a place of burial. When the Cross of Christ touched the dead one, he immediately came to life. With great joy, the Orthodox Queen and the Patriarch together lifted up the Life-Creating Cross and showed it to all the people standing by. Later the Church of the Holy Sepulchre was constructed on the site, enclosing within its walls the place of the crucifixion of the Savior, as well as His tomb, and a Feast was instituted for September 14 (which is celebrated on September 27 by those who observe the Julian Calendar), commemorating the glorious Exaltation of the Cross.