Église ukrainienne
orthodoxe de
Sainte-Marie la Protectrice

СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ ЛИСТОЧОК
5-го лютого / February 5 , 2006 р. Б.

НЕДІЛЯ 33-ТЯ ПО П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ (ПРО ЗАКХЕЯ). Голос 8-ий. Сщмч. Климента, єп. Анкірського, та мч. Агафангела (312). Прп. Мавсими Сиріна (ІV). Прп. Саламана мовчапьника (близько 400). Свт. Павлина Милостивого, єп. Ноланського (431). Прп. Діонісія Олімпійського (1541). Прп. Геннадія Костромського і Любимоградського (1565). Собор Костромських Святих. Перенесення мощей свт. Феоктиста, Архиєп. Новгородського (1786). Спомин VІ Вселенського Собору (680-681). Утреня: Єв. 11-те, Ів. 21:15-25. На Літургії: 1 Тим. 4:9-15; Лк. 19:1-10 (Неділі 32-ої про Закхея).

THIRTY-THIRD SUNDAY AFTER PENTECOST. Tone 8. Hieromartyr Clement, Bishop Of Ancyra, and Martyr Agathangelus (312). Ven. Mausimas the Syrian (4th c.). Ven. Salamanes the Silent of the Euphrates (c. 400). St. Paulinus the Merciful, Bishop of Nola (431). Ven. Dionysius of Olympus (1541). Ven. Gennadius of Kostroma and Lyubymohrad (1565). Synaxis of the Saints of Kostroma. Translation of the Relics of St. Theoctistus, Archbishop of Novgorod (1786). Commemoration of the Holy Fathers of the Sixth Ecumenical Council (680-681). Matins: G11 Jn. 21:15-25. Liturgy: 1 Tim. 4:9-15; Lk. 19:1-10 (32nd Sunday – about Zacheus).

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія. Панахида по Юрію й Анні Куташ (сьогодні 75-ліття їхнього супружжя).

11-го лютого, Субота: 5:00 по пол. Вечірня.

12-го лютого, Неділя про Митаря і Фарисея. Собор Вселенських Учителів і Святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія. Панахида по Іванові Гайчукові (12-та річниця) та Катерині Торяник (2-га річниця).

14-го лютого, Середа, Навечір’я Стрітення: 4:30 по пол. Вел. Вечірня з Малим Освяченням Води.

15-го лютого, Четвер, Стрітення Господа нашого Ісуса Христа: 9:00 ран. Літургія в Катедрі Св. Софії.

17-го лютого, Субота: 5:00 по пол. Вечірня.

18-го лютого, Неділя про Блудного Сина: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 a.m. Matins; 10:00 Liturgy. Panakhyda for George and Annie Kutash (today is the 75th anniversary of their Marriage).

February 11, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

February 12, Sunday of the Publican and the Pharisee, Sybaxis of the Ecumenical Teachers and Hierarchs Basil the Great, Gregory the Theologian and John Chrysostom: 9:00 a.m. Matins; 10:00 Liturgy. Panakhyda for Ivan Haytchouk (12th ann.) and Katherine Torianyk (2nd ann.).

February 14, Wednesday, the Eve of the Meeting of Our Lord Jesus Christ: 5:00 p.m. Great Vespers with Lesser Blessing of Water.

February 15, Thursday, the Meeting of Our Lord Jesus Christ: 9:00 a.m. Divine Liturgy at St. Sophie Cathedral.

February 17, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

February 18, Sunday of the Prodigal Son: 9:00 a.m. Matins; 10:00 Liturgy.

Молимось за недужих парафіян: Протоєреїв Юрія Бриґідира та Захарія Ревка; Марію Валах, Ліду Біленко, Федора Грізія, Ніну Замоздру, Валентину Киричко, Степана Момота, Анну Романову та Параску Скрип’юк.

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 11-го лютого о год. 9-ій ранку в домі Пласту, 3355 Dandurand. Тел.: Добр. Людмила Попович, директор – (514) 366-3684.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School classes resume on Saturday, February 11, 9:00 a.m. at the Plast building, 3355 Dandurand. Info: Director, Dobrodiyka Liudmyla Popovych - (514) 366-3684.

Товариство Українців Самостійників запрошує на Забаву Св. Валентина на наступну суботу 11-го ц. м. поч. о год 8:00 веч. у залі Катедри Св. Софії. Приграватимуть «Веселі музики» з Оттави.

Ukrainian Self-Reliance Association invites you to a Valentine’s Dance to be held at St. Sophie Cathedral Hall next Saturday, February 11, 8:00 p.m.

Фундація СУС запрошує на інформаційну зустріч у наступну неділю 12-го ц.м. по Літургїі у залі Катедри Св. Софії. Буде легкий обід за добровільні датки.

Ukrainian Self-Reliance Foundation will hold a power-point presentation next Sunday, February 12, after Liturgy at St. Sophie Cathedral Hall. There will be lunch – voluntary offerings.

Переклад з «Листочка» з 29-го січня 2006 р.:

НЕВИМОВНА КРАСА СВЯТИХ

«Я подивляв твою хоробрість»: Про Препобного Антонія Великого

30-го січня (17-го по юліанському календарі) святкуємо пам’ять Преподобного Антонія Єгипетського. Він народився в р. 251-му у селі Кома біля Фівіадської пустині. Батьки його відійшли в вічність коли йому було близько 20 літ у оставили під його опіку молоду сестричку.

Одного дня Св. Антоній, любитель Богослужінь з малечку, почув слова Господні: «Коли хочеш бути досконалим, - піди, продай добра свої та й убогим роздай, - і матимеш скарб на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною» (Мт.19:21). Він сприйняв їх, як особисту вказівку до нього. Отож так і продав всі свої добра, залишив свою сестру під опікою побожних жінок у монастирі і перенісся у халупу біля села, щоб проводити життя строго аскетичне.

Св. Афанасій Олександрійський написав його «Життіє» - перше таке життя Святого про Божого угодника, який не був мучеником. Описує він як то в перших роках його подвигу на нього нападали демони у страшних видах навіть фізично. Вони його побивали а він молився. Кажуть що він молився навіть за демонів. Після одного сильного нападу він побачив промінь Світла, який сяяв з Неба крізь його дах, який відкрився прийняти Його. Антоній кликнув: «Де ж Ти був, Милостивий Ісусе? Чому ж Ти не появився з самого початку і не припинив мій біль? І кажуть, що Господь відповів так: «Я дивився на тебе, Антонію, і подивляв твою хоробрість”. Після цього ці напади припинилися.

Коли йому було 35 літ Антоній поселився в пустині – ще ніхто такого не робив від днів Св. Івана Предтечі (Хрестителя й двоюрідного брата Господа Ісуса). Прожив він там до свого упокоєння у віці 105 літ! Двічі за той час вийшов до міста Олександрії: у 311 р., щоб підбадьорити та підтримати своєю присутністю мучеників за гоніння імператором Максиміаном, і знову щоб відстоювати мильні навчання аріан та маніхейців.

Преподобний Антоній мав глибокий вплив на Церкву Христову своїми навчаннями, а головно прикладом свого життя. Тільки уявімо собі чоловіка, який так кохав Господа, що він цілком послідовно і відважно на ділі виявляв, що можна жити на землі начебто жив у Небі – цілковито підданий Богу та Його провидінню у всіх обставинах. Його наслідники, Отці та Матері Пустинники залишили скарбницю приповістей, поучень та прикладів для збагачення Церкви: т. зв. Apophthegmata Patrum.

Ось один приклад: Один брат запитав авву Пімена: «Якщо я бачив, що мій брат згрішив, чи це правильно нічого про це нікому не казати?» Старець відповів: «Коли ми покриваємо гріх брата, то Бог покриє наш гріх, а коли розказуватимемо людям про вину нашого брата, то Бог зробить те саме про нашу вину». (Переклав з твору Sayings of the Desert Fathers, перекладач Бенедикта Вард – іюк).

Нам буває важко молитися за людей, які на нашу думку, покривдили нас. А уявімо собі чоловіка, який так глибоко сприйняв науку Господню прощати тим, які вчинили нам зло, що він навіть молився за демонів, які побивали його!

Можливо приклад Св. Антонія дав натхнення Преподобному Ісаку Сиріну зложити наступний відомий опис про співчутливе серце:

Це – серце, яке палає любов’ю до всього творива: до людства, до птаства, до звірів, до демонів, до всякого створіння. Коли люди з таким серцем думають про створіння або на нього дивляться, їхні очі наповнюються сльозами. Подавляюче співчуття робить їхнє серце малим та ніжним, і вони не можуть знести це, щоб почути чи побачити будь яке страждання чи навіть найменший біль спричинений будь якому створінню. Отож вони безперестанно моляться зі сльозами навіть за немислячих звірів, за ворогів істини, і за тих що творять їм зло, просячи, щоб тих, за яких вони моляться, захистити та подати їм Божої милости. Навіть за плазунів моляться вони з великим співчуттям, яке постійно піднімається в їхньому серці, до тієї міри, що вони сяють і бувають славні, як Бог. (Переклад - іюк)

Живучи в добі, коли маємо так багато вигод нам стає дивним і якось важко сприйняти те, що хтось хотів би бути монахом чи монашкою і віддати вигоди життя в заміну за життя повне викликів, відданого молитві та подвигам. Преподобні Антоній та Ісак пригадують нам, що це - любов запалена в їхніх серцях Духом Святим (Якого вони вітали і приймали), що спонукала їх до таких геройських зусиль.

Дай Боже й нам, щоб ми в своєму щоденному житті та зайняттях так любили Його і передавали Йог любов усьому, що нас оточує. (іюк)

THE BEAUTY OF THE SAINTS

“By the merits of the woman, Thou didst compensate for the hesitations of the man..”

St. Paulinus the Merciful, Bishop of Nola

Today we celebrate the memory of a Saint of the West, common (as are all the saints of the first Millennium of Christianity) to both Orthodox and Catholic believers. It is St. Paulinus of Nola, born in Bordeaux, France, in 354, with the name Pontius Meropius Anicius Paulinus. The son of a Roman patrician he received a superb education and much wealth. His talents and accomplishments led to his being appointed to the Roman senate at 25.

The sight of several sick people being healed at the tomb of St. Felix led the shocked pagan philosopher to conversion to Christ. He moved to Spain with his wife, Theresa, who embraced the faith of Christ even more fervently than her husband. He was baptized at 36 by St. Delphinus, Bishop of Bordeaux. Paulinus later wrote that by leading him to marry Theresa, God gained two souls: "By the merits of the woman, Thou didst compensate for the hesitations of the man."

Both he and his wife sold their extensive possessions to free captives, debtors and slaves. A crowd in Barcelona physically carried him to their Bishop and demanded that he be ordained a priest. Both the Bishop and Paulinus agreed under the condition that he not be tied to a parish or diocese.

Paulinus and Theresa eventually returned to Nola, where he had been governor for a short time prior to his conversion, and established a home which became a hospice for the poor and sick near the tomb of St. Felix. Theresa ran the first floor as matron and the second floor was a monastery where Paulinus lived as a monk together with other monks – the first monastery in the West a hundred years before the flourishing of Western monasticism under St. Benedict. There was a cultural difference between monks of the East and the West: where the former let their hair and beards grow as a rejection of vanity, the latter shaved theirs for the same reason.

Eventually he was chosen to be Bishop of Nola, shortly before the repose of his wife – married priests and bishops were not uncommon in those days even in the West. St. Paulinus found that to live according to faith required much more than avoiding sin. He thus became an active apostle for justice and charity through his oral teaching and letters. The Confessions of St. Augustine were written as a response to his questions to that saint. He also was a firm friend of both Sts. Rufinus and Jerome when the two were in bitter conflict with each other, refusing to take sides and praying for their reconciliation which eventually came about. He left many poems and letters which exist to this day.

He is most remembered for his works of charity. When the money of the Church ran out and he could no longer ransom slaves, on one occasion he himself served as a slave in place of a widow’s son. When the king of the Vandals discovered by a dream that his slave was a Christian bishop he released both him and many other slaves.

St. Paulinus reposed in the Lord at the age of 78 in 431. His relics are in Rome in the church of the holy Apostle Bartholomew. Through his prayers and those of his pious wife may we too be filled with the love of charity and justice and so fulfil our vocation in this time of forgetfulness of the Lord and His call. (igk

Bulletin sponsors: Alfred Dallaire- Memoria – constant friends of the Ukrainian community, offering support and help in times of bereavement. Tel. 514-277-7778.

Pierre Desjardins – Quebec Granite Inc. – Monuments – reliability since 1945. Tel. 514-352-9095.