Église ukrainienne
orthodoxe de
Sainte-Marie la Protectrice

НЕДІЛЯ 12-ТА ПІСЛЯ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ.  Голос 3-ій.  Ап. від 70-ти Фадея (близько 44). Мц. Васси та чад її, мчч. Феогнія, Агапія і Піста (305-311). Прп. Аврамія Смоленського (ХIII).
Прп. Аврамія працелюбного, Печерського, у Ближніх печерах (ХII-ХIII). Утреня: Єв. 1-ше: Матвія 28: 16-20; Літургія: І Коринтян 15:1-11; Матвія 19:16-26.

TWELFTH SUNDAY AFTER PENTECOST.  Tone 3.  Holy Apostle Thaddeus of the Seventy (c. 44).  Martyr Bassa and her sons Theognius, Agapius and Pistus (305-311).  Ven. Abramius of the Near Kyiv Caves (XII-XII).  Matins: Matthew 28:16-20. Liturgy: I Corinthians 15:1-11; Matthew 19:16-26.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Літургія.

10-го вересня, Неділя 13-та після П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія

11-го вересня, Понеділок, Усікновіння Голови Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Івана: 9:30 ран. Літургія.

14-го вересня, четвер, Індикт – початок Церковного Року: 6:00 веч. Молебень.

17-го вересня, Неділя 14-та після П’ятидесятниці: 10:00 ран. Літургія в Катедрі Св. Софії. У нас Відправи не буде -  о. Ігор бере участь у Храмовому Святі в Оттаві.

21-го вересня, Четвер, Різдво Пресвятої Владициці нашої Богородиці і Вседіви Марії: 9:00 ран. Літургія в Катедрі Св. Софії – о. Ігор викладатиме в Колегії Св. Андрея в Вінніпезі.

24-го вересня, Неділя 15-та після П’ятидесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 a.m. Liturgy.  

September 10, 13^th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy.

September 11, Monday, Beheading of the Holy Glorious Prophet, Forerunner and Baptist John: 9:30 a.m. Liturgy.

September 14, Thursday, Ecclesiastical New Year (Indiction): 6:00 p.m. Moleben’.

September 17, 14^th Sunday after Pentecost: 10:00 a.m. Liturgy at St. Sophie Cathedral – Fr. Ihor will be assisting at the Patronal Feastday celebrations in Ottawa.

September 21, Thursday, The Nativity of our Most Holy Lady, the Theotokos and Ever-Virgin Mary: 9:00 Liturgy at St. Sophie Cathedral – Fr. Ihor will be in Winnipeg teaching at St. Andrew’s College .

September 24, 15^th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 a.m. Liturgy.

Bible Study on the Book of Acts (English) We shall resume on Wednesday, September 13, 7:00 – 9:00 p.m., in our Hall, led by Fr. Ihor.

Упокоїлись у Бозі: Іван Передерій, довголітній заслужений парафіянин, 4-го серпня у Садбері; Протопресвітер Микола Критик, колишній Настоятель Громади, 11-го серпня у Торонто; та Протоієрей Захарій Ревко, також колишній Настоятель Громади, 19-го серпня у Монреалі.  Вічна Їм Пам’ять.

Молимось за недужих парафіян: Протоієрея Юрія Бриґідира; Марію Валах, Ліду Біленко, Ніну Замоздру, Валентину Киричко, Анну Романову та Параску Скрип’юк.

Écoutons l`émission ``Regards orthodoxes`` chaque dimanche de 15h00 à 16h00 sur les ondes de Radio Ville Marie 91.3.

НЕВИМОВНА КРАСА СВЯТИХ

Діти Божі втрачають своє життя, але спасають свою душу

Дуже на місці починати роздумування над життям Святого цитатою від того ж  Угодника Божого, про котрого пишемо.  Хоч як не намагався не міг знайти жодної цитати, яку б можна приписати Святому, якого Православна Церква поминає 3-го вересня (це - 21-го серпня за юліанським календарем): Св. Фадея, Апостола із Сімдесяти. 

Одна з причин для цього та, що велика частина християнської сім’ї твердить, що його ніколи не було на світі!  Вона каже, що він і Св. Апостол Юда із Дванадцяти (19-го червня/2-го липня), про якого я писав раніше – одна і та сама особа.  Це б була великою честю і важливим виправленням помилки, якщо б воно дійсно так було.  Однак церковний історик Євсевій Кесарійський (275-339) відрізняє Св. Фадея із Сімдесяти від Апостола Юди, якого також називали Фадеєм (а то й Левієм), як писав, щоб відрізнити від іншого Юди з Дванадцяти – Юди Іскаріота, який зрадив Господа. 

Це ж не жодна честь - бути приписаним до тих, що не існують. Та з другої сторони, як пише Д-р Гарольд Бульс, визначний богослов лютеранський, якого день народження: 4-го січня (1920) співпадає з святкуванням Собору Святих Сімдесяти Апостолів (для тих, що святкують за юліанським календарем, це – 17-го січня на григоріянському): “Божі діти втрачають своє життя, але спасають свою душу”.  Це – його роздумування над віршем від Євангелії Св. Матвія 16:25 (http://www.iclnet.org/pub/resources/text/wittenberg/bul/trin-01a.html).   

Тоді коли історики західних Церков відкидають достовірність будь якого списку імен цих Сімдесяти Святих Апостолів, яких згадує Євангелія від Св. Луки (10:1-20) без жодних імен, Православна Церква з повагою наполягає на подаванню їхніх імен у Церковному календарі і на традиційному цьому списку ім’я Св. Фадея займає восьме місце.  Список приписують Св. Дорофею Тирському (приблизно 255-362), учителеві Євсевія, якого замучили по наказу Імператора Юліана Відступник у віці 107 літ!  

Навіть якщо ці два Отці Церкви праві а пізніші науковці помиляються все одно ця відмова СВ. Фадеєві відмінності від славного Св. Юди (Фадея) з Дванадцяти не справляє жодної трагедії з точки зору Царства Божого.  Це б було просто черговою жертвою ради цього Царства.  Божі діти не наполягають на тому, щоб їх пам’ятали ті, які проживають після них, а вже зокрема не за те, що вони були наче б то святими й досконалими, бо ж , як казав Ап. Павло вони себе вважають “першими між грішними” (I Тимофія 1:15).  Вистарчає те, щоб про них пам’ятав Бог!

Однак тому що ми впевнені в тому, що Господь пам’ятає про своїх а Церква – це Його невіста, православні не спішать “очищати” Церковний календар від тих, які може попали до нього через людську помилку.  Навпаки у цьому випадку ми неначе воліємо помилятися (як здається мусіли б християни взагалі) по стороні милосердя радше ніж по стороні суворості, хоч ризикуємо цим, що нас уважатимуть надто традиційними та ненауковими.

Як буває з тими, що знаходяться у Церковному календарі існує “Життіє”  для Св. Фадея із Сімдесяти.  У ньому читаємо, що він був єврейського походження та що народився в сирійському місті Едеса (сьогодні це Санлюрфа в Туреччині).  Між іншим ім’я “Фадей” може бути згеленізованою формою імені “Юда”.  Відвідувачі цього міста можуть побачити мечеть (побудована на місці колишнього християнського Храму), де колись мав би був народитися Св. Патріарх Авраам, духовний Батько християн, юдеїв, мусульман та багато інших.  Це місто уважають старинним містом Ур з біблійного часу.  У подвір’ю мечеті є ставочок із священними рибами згідно з переданням, що Німрод намагався був спалити тіло Авраама але Бог перетворив вогонь на воду а вуглики на рибу.

Одного дня, коли Фадей прибув у Єрусалим на Свято він почув проповідь Св. Івана Предтечі, двоюрідного брата Ісуса.  Коли той був охрестив його в ріці Йордані Фадей зупинився в Палестині.  Пізніше він зустрів Спасителя і став Його учнем.  Господь вибрав його бути одним з Сімдесяти Апостолів, яких вислав парами проповідувати в  містах та місцях, яких мав намір провідати.

Після Вознесення Господа на Небеса, Св. Фадей проповідував Євангелію в Сирії та Месопотамії.  Він раніше був у рідній Едесі на проповіді і там навернув царя Авгара, народ та язичницьких жреців до Христа.  Його проповідь супроводжувалась багатьма чудами (про яких Авгар написав асирійському імператорові Нерсесові).  Євсевій пише, що Цар Авгар послав був посланця до Самого Господа Ісуса прохаючи вздоровлення якоїсь недуги.   Господь відповів листом, якого продиктував як також рушником, на якому відбив образ Свого Обличчя – це стало джерелом звісної Нерукотворної Ікони Святого Обличчя.  Євсевій передав ці листи у своїй історії (однак не згадує про рушник) і колись вони й читались у церковних відправах.

Св. Фадей посвятив Священиків для Едеси і розбудовував Церкву в тому місті.  Його в цьому підтримував, як пишуть деякі Життія, інший Фадей, Юда Брат Господній.  Коли Цар Авгар бажав винагородити Св. Фадея цінними дарунками то той відмовився і пішов проповідувати в інші міста навертаючи багатьох язичників на Віру Христову.

Він також пішов у місто Бейрут, щоб там проповідувати і заснувати Церкву.  У цьому ж місті він і упокоївся в Бозі у році 44-му.  (Місце його упокоєння – Бейрут за слов’янською Мінеєю, а інші джерела кажуть, що він таки впокоївся в Едесі.  Згідно давнього вірменського передання Св. Фадеєві після різних мук зняли голову 21-го грудня в регіоні Артаз у році 50-му).

За молитвами Св. Фадея подай нам Господи ласку трудитися віддано для Твого Царства в нашому щоденному житті та бути терпеливими та радісними коли не признають наші зусилля – бо ж тоді ми їх дійсно чинимо для Господа, а не для того, щоб наш вшановували та звеличували. (іюк)

THE BEAUTY OF THE SAINTS

God's children lose their life but save their souls

It seems quite appropriate to preface a meditation on the life of a Saint with a quote from the particular Servant of God who is the subject of that meditation.  Try as I might I could find no quotation to attribute to the Saint whom the Orthodox Church commemorates on September 3 (which is August 21 on the Julian Calendar): St. Thaddeus, Apostle of the Seventy. 

One reason for this is that a large part of the Christian family maintains that he actually did not exist!  They maintain that he and the Holy Apostle Jude of the Twelve (June 19/July 2 - about whom I have written earlier) are actually one and the same person.  This would be a great honour and an important correction if it were in fact the case.  However the Church Historian Eusebius of Caesarea (275-339) distinguishes St. Thaddaeus of the Seventy from the Apostle Jude, who was also called, as I have written, called Thaddaeus (and even Levi or Lebbaeus) to distinguish him from the other Jude of the Twelve – Judas Iscariot – who betrayed the Lord.  

It is certainly no honour to be relegated to oblivion!  On the other hand, as noted by Dr. Harold Buls, the noted Lutheran theologian, whose birthday January 4 (1920), coincides with the celebration of the Synaxis of the Seventy Holy Apostles (those observing the Julian Calendar celebrate it on January 17 Gregorian Calendar): “God's children lose their lives but save their souls”.   He was commenting on Matthew 16:25 (http://www.iclnet.org/pub/resources/text/wittenberg/bul/trin-01a.html).  

Whereas historians of the Churches of the West deny the validity and accuracy of any list of these Seventy Apostles - who are mentioned without any names in the Gospel of St. Luke (10:1-20) - the Orthodox Church respectfully insists on listing their names in the Church Calendar, and St. Thaddaeus is eighth on this traditional list.  The list itself is attributed to St. Dorotheus of Tyre (ca. 255-362), Eusebius’ teacher, who was martyred at the behest of the emperor Julian the Apostate at the age of 107 years!  

Even if these two Church fathers are right and the later scholars are in error, this denial to St. Thaddaeus of distinctness from the illustrious St. Jude (Thaddaeus) of the Twelve is no tragedy from the perspective of the Kingdom.  His would simply be one more sacrifice for the Kingdom.  God’s children do not insist on being remembered by those who survive them – especially not for their sanctity and perfection, for they see themselves, in the words of St. Paul, as “first among sinners” (I Timothy 1:15).  It is enough that God remembers them.

However, because we are convinced that the Lord does remember His people and the Church is His Bride, the Orthodox do not hasten to “purify” the Church calendar of those who may have come into it through human error.  On the contrary we seem to prefer, in this instance (as ought, in fact, to be normal with Christians), to err on the side of charity rather than on the side of severity, at the risk of appearing overly traditionalistic and unscholarly.

As is normal for those on the Church Calendar there is a vita (Slavonic - “Zhyttiye”) for St. Thaddaeus of the Seventy.  We read that he was of Jewish descent, and he was born in the Syrian city of Edessa (modern Sanliurfa in Turkey).  Thaddaeus may be a Hellenized version of the name Judas, by the way.  Visitors to this city may see a mosque (built on the site of an earlier Christian temple) which is held to be the birthplace of the Holy Patriarch Abraham, the spiritual father of Christians, Jews, Muslims and many others.  The city is consdered to be the Ur of Biblical times. There is a pool of sacred fish around the mosque complex, in keeping with the tradition that Nimrod tried to burn Abraham’s body but God turned the fire into water and the coals into fish.

One day when Thaddaeus came to Jerusalem for a festival, he heard the preaching of St. John the Forerunner, Jesus’ cousin according to the flesh. After being baptized by him in the Jordan, he remained in Palestine.  He later met the Saviour and became His follower. He was chosen by the Lord to be one of the Seventy Disciples, whom He sent in pairs to preach in the cities and places where He intended to visit.

After the Ascension of Our Lord to Heaven, St. Thaddeus preached the good news in Syria and Mesopotamia. He had earlier been in his native Edessa to preach the Gospel and there converted King Abgar, the people and the pagan priests to Christ. His preaching was supported by many miracles (about which Abgar wrote to the Assyrian emperor Nerses).  Eusebius writes that King Abgar had sent an emissary to the Lord Himself to ask for a healing of an infirmity he had.  The Lord responded with a letter which He dictated and as well as a napkin on which He imprinted an image of His Face – a source of the celebrated Icon of the Holy Face “Not-Made-by-Hands”.  Eusebius reproduced these letters in his history (he does not mention the napkin however) and there was a time when they even formed part of the liturgy of the Church.

St. Thaddaeus ordained priests in Edessa and built up the Church there, supported, as some hagiographies note, by the other Thaddaeus, Jude the Brother of the Lord.  When King Abgar wanted to reward St. Thaddeus with rich gifts, he refused and went preaching to other cities, converting many pagans to the Christian Faith.

He also went to the city of Beirut to preach and founded a church there. It was in this city that he reposed peacefully in the Lord in the year 44. (The place of his death is indicated as Beirut in the Slavonic “Menaion”, but according to other sources he died in Edessa. According to an ancient Armenian tradition, St. Thaddeus, after various tortures, was beheaded by the sword on December 21 in the Artaz region in the year 50).

Through the prayers of His holy Servant the Apostle Thaddaeus, may the Lord grant us the grace to work selflessly for His Kingdom in our daily lives and to be patient and joyful when our efforts are not recognized – for it is then that we truly do them for the Lord and not for our own glory and honour. (igk)

Bulletin sponsors:

Alfred Dallaire- Memoria – constant friends of the Ukrainian community, offering support and help in times of bereavement. Tel. 514-277-7778.

Pierre Desjardins – Quebec Granite Inc. – Monuments – reliability since 1945. Tel. 514-352-9095.