Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

НЕДІЛЯ 28-ТА ПО П‘ЯТИДЕСЯТНИЦІ. Голос 3-ій. Мч. Парамона і з ним 370 мчч. (250). Мч. Філумена (близько 274). Прп. Акакія Синайського (VІ). Прп. Нектарія Печерського, в Ближніх печерах (ХІІ). Сщмч. Авива, єп. Некретського (VІ) (Груз.). [Сщмч. Сатурнина, єп. Тулузького (ІІІ)]. На Утрені: Луки 24:36-53. На Літургії: Колосян 1:12-18; Луки 18:18-27.

TWENTY-EIGHTH SUNDAY AFTER PENTECOST. Tone 3. Martyr Paramon and 370 martyrs (250). Martyr Philumenus (c. 274). Ven. Acacius of Sinai (VI). Ven. Nectarius of the Near Kyiv Caves (XII). Hieromartyr Saturninus, Bp. of Toulouse (III). Matins: Luke 24:36-53. Liturgy: Collossians 1:12-18, Luke 18:18-27.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія. Бесіда – Зміст Християнського Життя.
13-го грудня Понеділок, Св. Ап. Андрія Первозваного: 9:00 ран. Літургія.
18-го грудня Субота: 5:00 по пол. Вечірня.
19-го грудня Неділя 29-та по П’ятдесятниці: 9:00 ран. Утреня; 10:00 Літургія; Панахида в 1-шу річницю упок. Олександря Канарейського. Прибирання ялинки у залі.
26-го грудня Неділя 30-та по П’ятдесятниці, Святих Праотців: 10:00 Богослуження мирським чином. Очолить Читець Д-р Олександер Мельник у відсутності о. Ігоря.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 a.m. Matins; 10:00 Liturgy and Panakhyda. A talk on the Content of Life in Christ.
December 13, Monday, Holy Apostle Andrew the First-called: 9:00 a.m. Liturgy.
December 18, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.
December 19, 29th Sunday after Pentecost: 9:00 a.m. Matins; 10:00 Liturgy; Panakhyda for Alexander Kanareisky – 1st ann. Decoration of the Yalynka in the hall.
December 26, 30th Sunday after Pentecost: 10:00 a.m. Lay Service led by Reader Dr. Alexander Melnyk.
Молимось за недужих парафіян: Протоєреїв Юрія Бриґідира та Захарія Ревка; Марію Валах, Ніну Замоздру, Михайла Коваліва, Анну Романову та Параску Скрип’юк.
Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в цю суботу 18-го грудня о год. 9-ій ранку в домі Пласту, 3355 Dandurand. Тел.: Добр. Людмила Поаович, директор – (514) 366-3684. У наступну неділю Свято Миколая у залі Катедри Св. Софії.
Metropolitan Ilarion Ukrainian School classes this Saturday, December 18, 9:00 a.m. at the Plast building, 3355 Dandurand. Info: Director, Dobrodiyka Liudmyla Popovych - (514) 366-3684. St. Nicholas’ Concert next Saturday in the St. Sophie Cathedral Auditorium.

ПРО СВЯТИХ...

(продовження про Прп. Паїсія Величковського) Учні прп.Паїсія Величковського після його смерті перейшли до Росії. Утворилися центри поширення старчества: північний (Соловки, Валаам, Свирський монастир), центральний (московські Новоспаський, Симонів монастирі, Введенська Оптина пустинь, Пешнонський, Брянський Свенський монастирі, група рославських аскетів-пустельників).

Центром духовної віднови життя Росії стала в XIX ст. Козельська Введенська Оптина пустинь Калузької єпархії. Вона розташована на березі річки Жиздри біля містечка Козельська. Перші згадки про неї припадають на початок XVII ст. До Оптиної пустині було переселено групу аскетів з рославських лісів на Смоленщині, де пустельники жили під проводом учнів прп. Паїсія. Старчество як особлива установа було запроваджене в Оптиній пустині з прибуттям туди ієромонаха Леоніда (в схимі Лева) 1829 р. У 1834 р. до нього приєднався майбутній сподвижник і наступник Макарій. Це співпало з запровадженням у Росії нового устрою, вільнішого за попередній, суворо становий. Старці здійснювали духовне керівництво не тільки монахів, але й багатьох мирян, що звідусіль приходили до Оптиної пустині.

В Оптиній пустині збираються рукописи перекладів Святих Отців, зокрема здійснених прп.Паїсієм та його учнями. Видаються «Добротолюбіє», «Житіє і писання молдавського старця Паїсія Величковського», інші перекладні й ориґінальні російські аскетичні твори. Видавнича діяльність дістає підтримку тих, хто прагнув знайти в Оптиній пустині духовну просвіту. До монастиря звертається інтеліґенція: Микола Гоголь, Федір Достоєвський, Лев Толстой. Оптина пустинь помітно вплинула на духовне життя всієї Російської імперії, в тому числі й Наддніпрянської України.

Перед 1917 р. кількість вірних Російської Православної Церкви (разом з українцями, грузинами, румунами Бесарабії) становила близько 100 млн. До складу Російської Православної Церкви входило 67 єпархій, 54.457 церков, 1.498 монастирів. До клиру належало 57.105 священиків і дияконів, 94.629 монахів і послушників.

Монашество за совєтського режиму Большевицька окупаційна влада від часу вторгнення в Україну в грудні 1917 р. була нещадною до монастирів. Вони розглядалися як центри контрреволюційного опору й нищилися при бойових діях, розорювалися при постої. Націоналізація майна, введення прописки, віднесення духівництва до категорії “позбавлених прав” (лишенців) – усе це спричинило першочергову розправу з монашеством. Російська Церква з прийняттям політики порозуміння з совєтською владою пішла на фактичну відмову від організованого монашого життя. До другої світової війни російські монаші спільноти в СССР пов’язуються насамперед з духовною опозицією “сергіянству”, т. зв. “Катакомбною Церквою”.

29 червня 1927 р. оприлюднюється декларація Патріяршого Місцеблюстителя, Нижегородського митрополита Сергія. З перших же слів цього послання починалася мова про те, що переслідування віри в Росії, нібито, були викликані «головним чином виступами закордонних ворогів Радянської держави». Митрополит Сергій заявляв, що визнає обов’язковим «для нас тепер показати, що ми, церковні діячі не є ворогами нашої радянської держави і не з божевільними знаряддями їхніх інтриг, а з нашим народом і нашим урядом».

Митрополити Петро, Кирило та багато інших єпископів і клириків, незгодних з митрополитом Сергієм, незабаром були заарештовані й закінчили своє життя у в’язницях і засланні. Митрополит Петроградський Йосиф (Петрових) не обмежився словами. Він став здійснювати таємні рукоположення, створюючи в такий спосіб таємну чи катакомбну Церкву. У совєтській пропаґанді його послідовників називали «йосифлянами». Душею цього руху стало освічене петербурзьке духівництво, протоієреї – колишні професори Петербурзької духовної академії. Назва «катакомбна Церква» виникла за кордоном, куди доходили відомості про існування підпільних монастирів, про відправи богослужінь поза офіційними парафіями Московської Патріярхії.

Понад 2/3 вірних порвали з «сергіянською» Церквою. Сформувався добре організований нелеґальний рух релігійних громад. Він був майже позбавлений священства. Серцевиною руху були монаші жіночі громади. «Чернички» навіть виконували роль священнослужителів. Вони відспівували, хрестили, а траплялося, що й сповідали та вінчали.

Є відомості, що ще в 60-х рр. у катакомбній Церкві було стільки ж священиків, скільки в офіційній. У підпіллі діяли тисячі таємно пострижених монашок, у тому числі пострижених офіційними священиками.

На кінець 30-х рр. у маленьких містах і селах СССР усі церкви були зачинені. У великих містах залишено по одній церкві з двома священиками, які згодилися співробітничати з НКВД. Їх було двоє, щоб контролювали один одного. Священики були зобов’язані доносити про зміст сповіді, про віруючих посадових осіб, про підпільних священиків.

Коли 1939-1940 рр. Росія окупувала землі Волині, Буковини, Берестейщини, Західної Білорусії, Молдови, в СССР виявилося знов близько 4.000 церков, переважно на окупованих землях. З ідеологічною метою гоніння на Церкву були призупинені.

Припускають, що леґалізацію Церкви 1943 р. прискорили масове відкриття храмів на території, окупованій німцями й румунами (протягом червня 1941 – вересня 1943 рр. там було відкрито 7.547 церков). Після другої світової війни допускається вельми обмежене й суворо контрольоване існування кількох монастирів РПЦ, половина яких діє в Україні. Відродження Церкви, що розпочалося 1988 р., виявляється в масовому відкритті нових чоловічих і жіночих монастирів, головним чином у колишніх монастирських приміщеннях. На 1 січня 2003 р. РПЦ мала в Україні 144 монастирі з 4046 ченців і черниць. Українська Православна Церква Київського Патріярхату, яка відійшла від РПЦ 1992 р., зуміла до 2002 рр. відкрити 31 монастир, переважно малочисленний, у яких загалом налічується 128 ченців і черниць.

(Автор: Архиєпископ УАПЦ Харківсько-Полтавської Єпархії Ігор Ісіченко – буде продовження).

St. Andrew the First-Called, Apostle: As the first to be called by Jesus Christ into his service, St. Andrew commands a reverence a degree greater than those who have followed. For this reason, St. Andrew is called “Pervozvannyy” (Gr. Protokletos), or First-called. St. Andrew, like his brother St. Peter, was a fisherman, a toiler with net and boat recognised in the Psalms of the Old Testament as one of those who go down to the sea in ships, that do business in great waters; these see the works of the Lord and his wonders in the deep. His love of the sea stemmed from his love of the Creator who made it, and the perils of the sea which he challenged daily forged the character with which he boldly assailed the seas of ignorance and paganism in the sacred trust that had been placed in his keeping.

St. Andrew, who lived in the Holy Land in the ancient city of Bethsaida, accepted Christ with all his heart and after a discipleship with St. John the Baptist went forth to become one of the greatest missionaries in all history. When the apostles drew lots to determine their sphere of labour for the Saviour, St. Andrew exulted in his mission to preach in Asia Minor, part of Greece, and an area along the coast of the Black Sea, including its gateway, the city now known as Istanbul, or Constantinople.

Wherever St. Andrew went he attracted throngs of people who thirsted for a spiritual knowledge. His message of deliverance was so eloquently convincing, even to hostile minds, that he is credited with having converted countless thousands to Christianity in a day when mass media did not exist. As an apostle, his only tools were his power of oratory and his love for Jesus, and his only press agent was the word of mouth of those privileged to hear his homilies.

St. Andrew came to Jerusalem for the First Synod of the Apostles, about 50 AD, another historic first for him and the other apostles, some of whom he had not yet met. There he rejoiced in joining the great St. Peter together with those but for whom Christianity might never have become the glorious human experience it is today. Out of the Synod, the apostles went forth with renewed vigour to establish the Church with its Bishops, who became successors of the Apostles.

St. Andrew alone is credited with having set up parishes throughout Asia Minor, in Pontos, Bithynia, Thrace, Macedonia, Greece, Scythia (Ukraine, where he is still regarded as patron saint) and in the capital city of Byzantium. It was in Byzantium that St. Andrew ordained Stachys as first bishop of Byzantium (later Constantinople), thereby establishing an unbroken line of 270 patriarchs down to the present day His All-Holiness, Patriarch Bartholomew I. From Byzantium, St. Andrew went on to more glory through his compelling oratory and power of healing through Jesus Christ. He eventually found himself in Achaia, in the city of Patras, where he was to suffer death.

St. Andrew committed the grave crime in the eyes of the state of converting Maximilla, wife of the ruler Aigeates, to Christianity. Despite the fact that he was then eighty years old, it was ordered that he be put to death by being nailed upside down to an X-shaped cross. After three days of agony on this vile device, St. Andrew died. The great fisherman had cast his net for Christ for the last time. St. Andrew's remains were brought to Constantinople two hundred years later and in 1460 his head was given to the pope. On 24 September 1964, in an ecumenical gesture, the head was returned to the people of Patras by the pope.
(Adapted from http://home.it.net.au/~jgrapsas/pages/St_Andrew.htm).

Молитва за Україну Собору Єпископів поза межами України, листопада 2004

Всемогутній, Боже, Праведний, Всемилостивий Отче і Творче наш. Одинока надіє Наша Зглянься на своїх людей, які визнають Тебе Правдивим Богом та тисячоліттями виконують твої заповіді, які прийняв та передав народові України святий князь Володимир. Твоє милосердя було переможним протягом тисячоліть в історії існування нашого народу. Усвідомлюючи гріховність перед тобою, як нашу, так і наших прабатьків, благаємо: зглянься милостиво над народом України у ці дні випробувань. Збережи спокій і єдність народу перед лицем несправедливості і нечесності. Дай наснаги політичним діячам України розпочати нову еру щирості і співпраці, будуючи тим самим суспільство, базоване на законах та твоїх заповідях. Дай нашим людям можливість усвідомити святість людського життя і діяти виключно з любові до тебе та один до одного. Одноголосно, об’єднані серцем та розумом, з вдячністю благаємо тебе та прославляємо Отця, Сина і Святого Духа нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Bulletin sponsors:

Alfred Dallaire- Memoria – constant friends of the Ukrainian community, offering support and help in times of bereavement. Tel. 514-277-7778.

Pierre Desjardins – Quebec Granite Inc. – Monuments – reliability since 1945. Tel. 514-352-9095.