St. Mary the Protectress Ukrainian Orthodox Church

Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ ЛИСТОЧОК
1-го лютого / February 1, 2004 р. Б.


Неділя Неділя про Митаря і Фарисея. Голос 8-ий. Прп. Макарія Великого, Єгипетського (390-391). Свт. Марка, архиєп. Єфеського (1457). Прп. Макарія, постника Печерського, в Ближніх печерах (ХІІ). Прп. Макарія, диякона Печерського, в Дальніх печерах (ХІІІ-ХІV). Прп. Лаврентія, затворника. Прп. Євфимія, схимника. Мц. Євфросинії діви (303). Прп. Макарія Олександрійського (394-395). Свт. Арсенія, архиєп. Керкірського (VІІІ). Прп. Антонія, стовпника Марткопського (VІ). (Груз.). Блж. Феодора, Христа ради юродивого, Новгородського (1392). Знайдення мощей прп. Савви Сторожевського, Звенигородського (1652). Прп. Макарія Римлянина, Новгородського (ХVІ-ХVІІ). На Утрені: Єв. 11-те: Ів. 21:15-25. На Літургії: 2 Тим. 3:10-15; Лк. 18:10-14.

Sunday of the Publican and the Pharisee. Tone 8. Ven. Macarius of Alexandria (390-391). St. Mark, Archbp. of Ephesus (1457). Ven. Macarius of the Near Kyiv Caves (XII). Ven. Macarius, deacon, of the Far Kyiv Caves (XIII-XIV). Martyr Euphrosyne the virgin (303). Matins: G11: Jn. 21:15-25. Liturgy: 2 Tim. 3:10-15; Lk. 18:10-14.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида в 86-ту річницю Бою під Крутами, 40-ий день упок. бл. п. Олекси Канарейського, також Кіріакули Музакіотіс-Патуеллі, сестри приятелів Громади Роберта й Анджели Головачів. Поминки на залі по бл. п Олексі Канарейському.

7-го лютого, Субота: 5:00 по пол. Вечірня.

8-го лютого, Неділя про Блудного Сина: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида в 10-ту річницю упок. Івана Гайчука.

14-го лютого, М’ясопусна Субота: Вечірні не буде – о. Ігор буде в Вінніпезі на засіданні Директорів КУК.

15-го лютого, Неділя М’ясопусна, про Старшний суд. СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda on the 86th ann. of the Battle at Kruty, 40th day of repose of Oleksa Kanareisky, former Parish Council Chair; also for Kyriakoula Mouzakiotis-Patuelli, sister of friends of the Parish Robert and Angela Holowach. Memorial Meal in the Hall in honour of Oleksa Kanareisky.

February 7, Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

February 8, Sunday of the Prodigal Son: 9:00 Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda on the 10th ann. of repose of Ivan Haytchouk.

February 14, Meatfare Saturday: 5:00 p.m. Vespers.

February 15, Meatfare Sunday, of the Last Judgement. MEETING OF OUR LORD JESUS CHRIST: 9:00 Matins; 10:00 a.m. Liturgy.

Молимось за недужих парафіян: Протоєреїв Юрія Бриґідира та Захарія Ревка; Марію Валах, Олександра Мазуркевича, Меланію Момот, Анну Романову, Петра Сарнавського, Катерину Торяник.

Куті: Українського Національного Об’єднання при адресі 405 Fairmount та Спілки Української Молоді під зарядженням Жіночої Ланки в Домі Молоді сьогодні о 1:00 по пол.

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 7-го лютого у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its lessons on Saturday, February 7, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.

Комітет Фонду „Поміч Україні” при Суспільній службі українців Монреаля проголошує м. лютий місяцем посиленої акції збирання пожертв на допомогу нашим знедоленим братам і сестрам в Україні, і передусім сиротам і інвалідам під гаслом „Хто, як на ми?” Свої пожертви на цю ціль просимо складати в бюрі Суспільної служби, 3244 Beaubien est.

БЛАЖЕННІ ЧИСТІ СЕРЦЕМ!

Сьогодні святкуємо пам‘ять великого святця Преподобного Макарія Великого Єгипетського, якого в монашому подвигу вишколював сам основоположник монашого діла Преподобний Антоній Великий. Святий Отець Макарій поборював демонів своїм блаженним життям. Одного разу демон йому скаржився, що йому дуже болячи, що не може його побороти: «Все, що ти робиш роблю і я. Ти постиш а я зовсім не їм; ти чуваєш а я ніколи не сплю. Тільки в одному ти перевищуєш мене – покірністю».

Святий Отець Макарій подавав такі науку своїм учням у духовному житті: «Християни не повинні нікого осуджувати: ані відкриту блудницю, ані грішників, ані розпусних людей, але не всіх повинні дивитися з простотою душі і чистим оком. Чистота серця справді в тому, щоб бачити грішних та слабких людей, мати співчуття до них і бути милосердним.»

Це навчання особливо підходить нам у цю Неділю Митаря й Фарисея. Ми ж бачимо, як Фарисей, який напевно був дуже рехтельним у виконуванні всіх приписів закону, та хворіючи на брак смирення обернув навіть молитву на само-вихвалення та осудження ближнього.

Багато людей уважають, що для того, щоб тебе ніхто не використовував треба бути твердим, з гострим язиком, щоб «не дати собі в кашу наплювати». Свою людську гідність справді треба старанно берегти. Ніхто не повинен над нами панувати. Єдиному Богові ми повинні без жодних застережень підчинятися і Його величати, Йому поклонятися.

Але саме це наставлення мало б нас заставити передумати добре, послідовно та систематично наше відношення до ближніх. Бо ж єдиний досконалий представник Вічного Бога, Господь Ісус Христос, Якого християни почитають як Втіленого Бога, Другу Особу Пресвятої Тройці, у особливий спосіб відносився до людей. Осуджував діла а не людей. Всіх принимав, ніким погорджував. Правду з любов’ю говорив усім. За всіх молився. Всім прощав. Найвищий степень цього бачимо, коли на Хресті, зраджений і засуджений помираючи молився до Отця Небесного, щоб вчинки тих, які виконали цю найбільшу несправдливість у людській історії зарахувати на несвідомість – і її простити.

Коли вглибитися в цей приклад то людині може стати страшно: як же осягнути таке смирення і чи добре воно для нас? Та прикладів такого смирення багато в житті Церкви. І скарбниця Божої Ласки, яка уможливлює такі подвиги – відкрита нам усім!

А чи добре воно для нас? Ну тут треба подивитися на дальший план. Що ж дасть людині, котра постійно стоїть на порозі смерті, якщо вона всіх полонить своїм твердим характреом, усіх заставить її піддатися, покоритися, над усіма запанує? Все одно перейде через смерть – а тоді кого її полонювати? Бога? Ангелів? Сатану? Демонів? Хто сьогодні трясеться перед Царем Петром «Великим», чи Сталіном, чи Гітлером? Їх не стало а остався спогад про жорстоких людей, діла яких можуть величати тільки люди, які самі піддалися в оману пожадливости, ненависти, та злобности.

Ні, добрим те, що і сьогодні і навіки буде корисним для нас. Смирення, покірність перед Богом, яка спонукує нас бути милосердними до людей, приносить і нині велику користь для нас і готує дорогу до блаженної вічности. Допоможе нам стати такими людьми, які зможуть з радістю стати перед Вічним Джерелом Любові та Милосердя і бути з Ним та всіма блаженними вовіки. Цього просімо. У відсутності цього каймося. Цього бажаймо. Чистого серця, милосердя, смиренности.

WHERE DOES LOVE COME FROM?

The Scottish writer and preacher George Macdonald once posed the following questions (which he immediately answered): “Do you think you love your children better than He who made them? Is not your love what it is because He put it into your heart first? Have you not often been cross with them? Sometimes unjust to them? Whence came the returning love that rose from unknown depths in your being, and swept away the anger and the injustice? You did not create that love. Probably you were not good enough to send for it by prayer. But it came. God sent it. He makes you love your children.” (Annals of a Quiet Neighborhood).

When we look at it this way we can see that all love in the world comes from God. It may be that when it seems to us that there is too little of it – especially in our own lives – this may be our insensitivity to the manifestations of love that are continually all around us, frequently unnoticed by us because they come from imperfect, inconsistent people (such as we are!), who have not yet how to show love perfectly, consistently, fully. We are beginners in this school no matter how long we may be living in this world.

It is the Lord Himself Who has placed love in us. Love and the need for love – why the very thing that troubles us and tells us that no one loves us, or that our loved ones love us too little. This need or desire for love is not intended to give us despair or bitternes. It ought to move us to the efforts required to LOVE. The philosopher Hryhorii Skovoroda wrote in a letter to his former pupil and closest friend Mykhailo Kovalensky: „Love elicits love”. He noted that if one wishes to be loved then one must love.

This also means that we must be ready for pain and failure, for when one loves one becomes vulnerable to such wounds from those who do not see your love, do not understand it, do not value it. Jesus Himself is our example. His love led Him to freely accept suffering and death. But it is His Love shining from the Cross that continually calls to us and draws us to Him. The wounds of those who close their hearts, who refuse to love anyone or anything are much more serious. Why this is hell itself. And the Kingdom of Heaven is LOVE.

Let us love with the love by which God loves us, which He has placed abundantly in our hearts, and which He elicits from them. His part is infinitely greater! Let us do ours.