Église ukrainienne
orthodoxe de
Saint-Marie la Protectrice

Неділя Неділя про Блудного Сина. Голос 1-ий. Прпп. Ксенофонта, жінки його Марії та синів їхніх Аркадія та Іоана (V-VІ). Прп. Ксенофонта Робейського (1262). Мчч. Ананії пресвітера, Петра, темничого стража, і з ним семи воїнів (295). Прп. Симеона Ветхого (близько 390). Перенесення мощей прп. Феодора, ігум. Студійського (845). Свт. Йосифа, архиєп. Солунського (830). Блгв. Давида ІІІ Відновителя, царя Іверії й Абхазії (1125) (Груз.). На Утрені: Єв. 1-ше: Мт. 28:16-20. На Літургії: 1 Кор. 6:12-20; Лк. 15:11-32.

Sunday of the Prodigal Son. Tone 1. Ven. Xenophon, his wife, Mary, and their sons (V-VI). Ven. Xenophon of Robika (1262). Martyrs Ananaias, Peter and the seven soldiers with them (295). Translation of the Relics of the Venerable Theodore of Studion (845). Matins: G1: Mt. 28:16-20. Liturgy: 1 Cor. 6:12-20; Lk. 15:11-32.

ПОРЯДОК БОГОСЛУЖЕНЬ

Сьогодні: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія. Панахида в 10-ту річницю упок. Івана Гайчука та в 11-ту річницю упок. Йосипа Кудина, бувшого голови нашої Громади.

12-го лютого, Четвер, Собор Вселенських Учителів і Святителів Василія Великого, Григорія Богослова та Іоана Золотоустого: у нас Відправи не буде з огляду на відїзд о. Ігоря до Вінніпегу на засідання Директорів КУК. Натомість буде Літургія в Катедрі Св. Софії о 9:00 год. ран.

14-го лютого, М’ясопусна Субота: не буде Вечірні з огляду на відсутність о. Ігоря.

15-го лютого, Неділя М’ясопусна, про Старшний суд. СТРІТЕННЯ ГОСПОДА НАШОГО ІСУСА ХРИСТА: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія.

21-го лютого, Субота Сиропусна – усіх преподобних отців і матерів, що в подвигах просіяли: 9:30 ран. Літургія. 5:00 по пол. Вечірня.

22-го лютого, Неділя Сиропусна, прощення. Спомин Адамового вигнання: 9:00 ран. Утреня; 10:00 ран. Літургія.

ORDER OF SERVICES

Today: 9:00 Matins; 10:00 a.m. Liturgy. Panakhyda on the 10^th ann. of repose of Ivan Haytchouk and th 11^th ann. of repose of Joseph Kudin, former Parish Council Chair.

February 12, Thursday, Synaxis of the Ecumenical Teachers and Hierarchs: Basil the Great, Gregory the Theologian and John Chrysostom: no Liturgy at St. Mary the Protectress since Fr. Ihor will be en route to Winnipeg for a Meeting of the Board of Directors of the Ukrainian Canadian Congress – but there will be a Liturgy at St. Sophie’s Cathedral at 9:00 a.m.

February 14, Meatfare Saturday: 5:00 p.m. No Vespers due to Fr. Ihor’s absence.

February 15, Meatfare Sunday, of the Last Judgement. MEETING OF OUR LORD JESUS CHRIST: 9:00 Matins; 10:00 a.m. Liturgy.

February 21, Cheesefare Saturday – Commemoration of the Ascetics: 9:30 a.m. Liturgy. 5:00 p.m. Vespers.

Із сходин Церковної ради 1-го лютого 2004: 1. Проситься доглянути, щоб двері з залі були дійснл добре закриті, коли виходимо з Церкви. 2. Одержали прохання про фінансову піддержку від організації «Прочитай. Знай!». Видають гарний журнал релігійної та філософської думки «Джерела», а також брошуру про голодомор, який розповсюджується по Україні. Хто бажав би пожертвувати на цю ціль може передати через нашу Церковну раду.

Молимось за недужих парафіян: Протоєреїв Юрія Бриґідира та Захарія Ревка; Марію Валах, Олександра Мазуркевича, Меланію Момот, Анну Романову, Петра Сарнавського, Катерину Торяник. Коли о. Ігор відвідав подружжя Момотів з кропилом на цьому тижні вони просили привітати всю Громаду та подякувати за Молитви. Скучають за Відправами й надіються, що Господь підкріпить сестру Меланію так, що незабаром знову будуть з нами в Божому Храмі прославляти Його.

Рідна школа Митрополита Іларіона продовжує науку в суботу 14-го лютого у Пластовій Домівці о год. 9-ій ранку. Тел.: 637-8597.

Metropolitan Ilarion Ukrainian School continues its lessons on Saturday, February 14, at 9:00 a.m. Tel.: 637-8597.

Комітет Фонду „Поміч Україні” при Суспільній службі українців Монреаля проголошує м. лютий місяцем посиленої акції збирання пожертв на допомогу нашим знедоленим братам і сестрам в Україні, і передусім сиротам і інвалідам під гаслом „Хто, як на ми?” Свої пожертви на цю ціль просимо складати в бюрі Суспільної служби, 3244 Beaubien est.

НЕМИНУЧІСТЬ КАТАСТРОФИ

Письменник, друг славного психолога Карла Юнґа, і борець за права людини Лоренс ван дер Пост, розповідав про розмову з духовною людиною в Бельгійському Конґо перед катастрофою, яка навідала ту країну після надання самостійности без підготовки населення. Той говорив: «...надходить чергова доба великої темряви для людини і все, що ми можемо робити це творити малі фортеці, де може горіти справжнє світло Духа, для того, щоб колись, коли люди знову захотять осягнути його, вони матимуть де його знаходити. А крім того, просто мусимо змиритися з неминучістю катастрофи». Нащо ван дер Пост відповів: «Ти може правий і катастрофа може й прийде, але для мене це справа честі діяти постійно, щоб її відвернути. Хоть би для того, щоб запевнити, що це буде така катастрофа, яка потрібна для життя, коли вона таки наступить».

Чи не правдою є те, що всі ми стоїмо перед різними катастрофами? Хоть би перед тією, якою закінчиться наше земне життя. Всі мешканці землі завжди стоять на порозі смерті. Наш зв’язок із землею ніжний, як павутиння. Повіє сильніший вітер і він розірветься. Та павук по природі має те павутиння постійно творити. І людина свій зв’язок із землею має розвивати. Земля, земне життя – цінні справи. Освячені Пришестям Самого Бога – Боголюдини Ісуса.

І не перерветься воно насправді. Ми залишемо по собі багато зв’язків: дехто дітей, онуків. Правнуків. Усі різні діла, слова – втілені наші думки. Вони матимуть свій відгук і свої наслідки до кінця віку. Катастрофа та – не насправді катастрофа, не смертносна, а потрібна для життя. Ми мусимо посуватися далі. Ця чудова земля і її мешканці – початок нашої подорожі а не кцнець, не ціль. Тут сталого дому немає.

Але...але треба трудитися. Потрібно зусиль, терпінь, терпеливости. Всіх добрих якостей, яких ми можемо здобути спостережливістю, роздумуванням, молитвою, діяльністю. Бо ж катастрофа та – і все що відноситься до життя – не призначені, чи краще не окреслені долею. Ми співтворці! Ми творимо ту тканину життя разом з Богом та зо всіма іншими чинниками земного – й небесного – життя.

Для цього ж ми ступаємо знову у час Посту, час посилених зусиль та усвідомлення. Як блудний син, усвідомімо того, що гряде катастрофа. Зустріньмо її розумно, смиренно, як він. Покиньмо негідне, слабке, некорисне. Присмирімось перед Отцем Небесним – повертаймось до Нього своіми думками, своїм наставленням, своїм бажанням. Катастрофа зустрічі з Ним не розіб’є, не закріпощить нас, а принесе радість, втіху, свободу.

BLESSED ARE THE PURE IN HEART

Last Sunday (February 1/January 19 Julian Calendar) we celebrated the memory of the Great Macarius, the Egyptian Desert Father, who was trained as an ascetic by the founder of monasticism himself, St. Anthony the Great. Father Macarius overcame the demons by his pure life. One day a demon complained to him that he was very sad that he could not overpower him: “Everything that you do I do also: you fast - I eat nothing at all; you keep vigil - I never sleep. In one thing only do you surpass me - in humility”

St. Macafius offered his disciples this teaching on the spiritual life: "Christians should judge no one, neither an open harlot, nor sinners, nor dissolute people, but should look upon all with simplicity of soul and a pure eye. Purity of heart, indeed, consists in seeing sinful and weak men and having compassion for them and being merciful."

Such a message was especially useful on the Sunday of the Tax-collector and the Pharisee. We can see how the Pharisee, who was no doubt scrupulous in fulfilling all the commands of the Law but suffered from the lack of humility (and consequently mercy as well), turned even prayer into an occasion of self-praise and condemnation of his neighbour.

It appears that many folks feel that in order that you not be taken advantage of by anyone, you must be hard, with a sharp tongue in your head, ready to “sock it” to anyone who seems to put you down. It is a good thing to preserve one’s dignity. No one has the right to rule over anyone else. It is only to God that we should submit ourselves without reservation, fully and completely, and before Him alone should we bow.

But this need itself should make us think carefully about our relationship with other people. Christians know only one perfect representative of the Eternal God, the Lord Jesus Christ, whom we adore as God Incarnate, the Second Person of the Trinity. We should note how He related to people. We can see that He condemned evil actions and not people. He accepted everyone and did not scorn anyone. He spoke the truth in love to everyone. He prayed for everyone. He forgave everyone. We see the highest example of this upon the Cross. Upon it, suffering, betrayed and condemned – and dying - He prayed to His Heavenly Father that the terrible deeds of injustice done to Him – the most reprehensible in all human history – be reckoned as due to ignorance and so forgiven.

If we pause to think about this example of humility we may become quite frightened: could we ever achieve such humility – and would it be good for us to do us? Ah, but there are indeed many examples of such humility in the lives of the Saints. And the Treasury of God’s Grace which makes it possible is open to all!

But would it be good for us? Let us look at things from an eagle’s eye point of view – from a distance. What does it do for a person, who is always on the threshold of death, to overpower everyone, to compel everyone to submit, to have dominion over everyone? Death will come to this person nonetheless – and who shall we overpower then? God? The Angels? Satan? The demons? Who today trembles before Tsar Peter “the Great”, or Stalin or Hitler? They are no more. All that remains is a memory of cruel despots, whose deeds are praised only by those who themselves submit to the delusions of greed, hatred and malice.

No that which is truly good is that which is good for us today and eternally. This includes, above all, humility before God and fellow humans which makes us merciful towards people (and to ourselves too). Humility brings blessings and prepares the way for a blessed eternity. It helps us become the sort of people who will be able to stand joyfully before the Eternal Source of Love and Mercy and remain with Him forever. Let us ask for this. Noting our lack of humility let us repent. Let us long for it. For purity of heart, for a merciful heart, for humility.