«Діва сьогодні невидимо стоіть у Храмі, і з хорами Отців Печерських молиться за нас, що побожно величаємо її безмежне милосердя, яке явилося роду нашому її чудовтоврною Іконою, що прикрашує Оселю Печерську.» (Кондак)

            На 30-го серпня за григоріянським календарем (це 17-го серпня за юліянським), ми святкуємо пам’ять Святого, якого нетлінні Мощі спочивають у Ближніх печерах (Св. Антонія) Києво-Печерської Лаври: Преподобного Аліпія Іконописця (). А також ми поминаємо чудотворну Ікону, яку він написав, що зветься Свенською-Печерською.

            Ікона має назву Києво-Печерського Монастиря, тому що вона – список, виконаний Св. Аліпієм, Ікони Божої Матері і її Дитятка, які чудесно явилися на стіні над Вівтарем у 1085 р. в Успенському Соборі Лаври. Його в той час прикрашували Іконами Іконописці з Константинополя, яких, як каже Передання, чудесно послала й уфундувала Сама Владичиця наша. Св. Аліпій з ними працював і вчився і він побачив цю чудесну Ікону (варіант її публікуємо на нашому сайті), в якій Богородиця сидить на Престолі, а Боже Дитятко сидить її на колінах. Обома руками благословляє Він, а два Основники Монастиря, Святі Антоній і Феодосій, побожно вклоняються по боках, і Святі Анголи приглядаються. Ця Ікона зветься Печерською.

            Ця Ікона настільки зворушила Св. Аліпія, що він написав список її, який оставався в Києво-Печерській Лаврі до 1288 р. У тому ж році Ікону перенесли в м. Брянськ (це – скорочення первісної назви Дебрянськ, яка походить від слав’янського слова, що означає “густий ліс»), яке сьогодні – частина Російьскої Федерації. Було це на прохання Князя Романа Михайловича Чернігівського. Він був переніс сюди свій осідок після Мученичої смерті його батька, Св. Михайла Всеволодовича. Роман був осліп - може внаслідок візити, яку мусів скласти Хану татарському, як мусів був виконати й батько його, щоб отримати від Хана ярлика – дозвіл володіти своїми землями. Він твердо вірив, що чудотворна Ікона з руки Св. Аліпія поверне йому зір.

            Ієромонах вирушив від Лаври човном по річці Десна, що є припливом могутньої ріки Дніпро. Зупинився човен на ніч на березі річки Свени, малого припливу Десни. Ранком, коли ті, що супроводжали Ікону, прийшли до човна, щоб перед нею помолитися, її там не знайшли! Глянули навколо й побачили її між гіляками дуба на близькій горі. Сповістили про це Князя Романа і той до неї прийшов смиреноо, піхотою і з ревною Молитвою. І коли він приклався до Ікони йому повернувся зір. Він на тому місці оснував Храм, а вкоротці й Монастир (Успенський). А дерево з дуба використали для інших Ікон та предметів для Храму. Князь Роман скоро після цього заснув у Господі.

            Обидві Ікони – Печерську і Свенську-Печерську - святкуємо 3/16 травня – у той же день, коли Календар поминає Св. Феодосія, спів-основника Печерської Лаври. Однак Свенську-Печерську Ікону також поминаємо ми 17/30 серпня, бо ж тоді святкуємо пам’ять і Святого, рукою якого вона до нас прийбула, а також (від 1815 р,) через визволення Брянська від наступу війська Наполеона. За влади большевиків Ікону занесла для збереження в Третяківський Музей у Москві і там вона й досі перебуває.

            Світло, Яке дає справжній Зір – зір духовний – це Сам Христос, Світло для світу, як і проголошує Св. Євангелист Іван. Це Сам наш Господь, Який прибув у світ через послушність Богу Марії, Вседіви. Він же благословляє нас цим зором, коли ми смиренно, з покаянням наближаємось до Нього. Святі Антоній і Феодосій вказують нам шлях, як також це роблять і служебні Анголи. Давайте, будьмо й ми, як Св. Аліпій, цей середник, яким божественна наука цієї Святої Ікони приходить у світ – співдіймо й ми з Господньою Ласкою, щоб Його подоба і через нас сяяла і приводила до світла численні серця, уми і життя. Амінь. (iюк)

“Today the Virgin stands invisibly in the Temple and, together with the choirs of the Fathers of the Caves, prays for us who devoutly magnify Her boundless mercy, poured out over our people by her miraculous Icon which adorns the Cave Monastery.” (Kontakion)

            On August 30 on the Gregorian Calendar (which is August 17 on the Julian) we commemorate a Saint whose Relics repose in the Near Caves (St. Anthony’s) of the Kyivan Caves Monastery: the Venerable Alypius the Iconographer . We also commemorate a miracle-working Icon which he wrote, called the Svena-Caves (“Svens’ka-Pechers’ska”) Icon.

            The Icon bears the name of the Kyivan Caves Monastery since it is a copy, written by St. Alypius, of an Icon of the Mother of God and her Child, which appeared miraculously on the wall above the Altar in 1085 in the Dormition Cathedral of the Monastery. It was in process of being adorned with Icons by iconographers from Constantinople who had, according to the tradition, been miraculously commissioned and funded by Our Lady herself. St. Alypius was working and studying with them and saw this miraculous Icon (a version of which we have reproduced on our website) in which the Theotokos is seated on a throne with the Divine Child on her lap, His hands upraised in blessing, as the two Founders of the Monastery, Sts. Anthony and Theodosius bow in adoration on either side, while two Angels look on. This Icon is called the Caves (“Pechers’ka”) Icon.

            This Icon moved St. Alypius to write a copy of it which remained in the Lavra of the Caves until 1288. In that year the Icon was brought to Bryans’k (a shortened form of the original name “Debryans’k” from the Slavic word for “dense woodland”), today in the Russian Federation, by request of Kniaz’ Roman Mykhailovych of Chernihiv. He had moved his capital there after the Martyrdom of his father, St. Michael Vsevolodovych, of Chernihiv. Roman had become blind – perhaps a result of the visit he was required to make to the Tatar khan, as his father had done, to obtain from him a charter to rule his land. He firmly believed that St. Alypius’ miraculous Icon would restore his sight.

            A Hieromonk from the Lavra set off by boat along the Desna, a tributary of the Dnipro. The boat stopped for the night on the banks of the Svena, a small tributary of the Desna. In the morning those accompanying the Icon came to the boat to do their Prayers before it and found it gone! Looking about, they saw it in the branches of an oak tree on a nearby hill. Word was sent to Kniaz’ Roman and he came to it, humbly on foot and praying ardently. As he venerated the Icon his vision was restored and he sponsored a Church and later a Monastery (of the Dormition) to be built on the spot, several kilometres from Brians’k. The wood from the oak was used for other Icons and items for the Temple.

            Both the Caves and Svena-Caves Icons are commemorated on May 3/16 on the same day that the Calendar celebrates St. Theodosius, the co-founder of the Caves Monastery. The Svena-Caves Icon is, however, also commemorated on August 17/30 since that is the day to celebrate the Saint by whose hand it came to us, and also (since 1815) because of the saving of Brian’sk from Napoleon’s invading armies.

            The Light which makes possible true Sight – spiritual vision – is Christ Himself, the Light of the world, as the Evangelist, St. John proclaims, Him to be. It is our Lord Himself, Who has come into the world through the submission to God of Mary, the Ever-Virgin, Who blesses us with this vision as we draw near in humility and repentance. Sts. Anthony and Theodosius show the way on this Icon as do the ministering Angels. May we be like St. Alypius, who is the instrument by which the divine message of this Icon comes into the world – may we, too, cooperate with the Grace of the Lord so that His likeness might shine through us and bring light into many hearts, minds and lives. Amen. (igk)